А на своєрідну ямпільську реабілітацію поета-дисидента після «відсидки» серед махрового криміналітету Мельничука особисто забрала місцева знаменитість – Галина Сіра!
Бо як вольова жінка, поетеса, директор радгоспу і кавалер ордена Леніна Галина Степанівна сіла в свою «Волгу» і у 82-му привезла Тараса Мельничука в Ямпіль, не боячись людського чи партійного осуду…
– Я дякую кожному ямпільчанину, двом мужнім жінкам та щедрій подільській землі, що прихистили після тюрми мого друга Тараса! Адже сидіти серед «політичних» в райському Кучино йому було легше, ніж серед «зеків» у Вінниці… І він ніколи не розповідав мені про ці страшні роки за вінницькими гратами, бо ми самі вчора бачили у колонії №86 очі цих в’язнів, багато із яких сидять вже 7, 8 чи навіть 10-ту «ходку»! – розповів у ямпільській музичній школі лауреат літпремії ім. Тараса Шевченка Василь Герасим’юк. – Мельничук, як гордий і гарячий гуцул, був із покоління шестидесятників, яке піднялось після смерті тирана Сталіна… Але «совок» і КГБ винищували таких поетів та борців, як весняні паростки правди «Задушеного відродження!» Поки одні «митці» славили партію і Союз, у Тараса після російської та вінницької тюрем вже не було жодних ілюзій щодо святості комунізму в Україні… Я радий сьогодні пройти на Вінниччині стежками Тараса, бо тут він пережив найважчі та водночас найсвітліші свої роки. Дякую, що пам’ятаєте його і читаєте своїм дітям його вірші. Слава Україні!
А у Вінниці у виправній установі №86, де в 1979-81 роках сидів майбутній лауреат літературної премії Шевченка, вперше за всю історію цієї колонії за гратами відбувся поетичний фестиваль. Це друзі та колеги колишнього зека Тараса Мельничука на запрошення генерала Василя Дремлюги читали для ув’язнених вірші дисидента із його легендарної збірки «Князь Роси»…
– Мельничук дійсно сидів тут за «хуліганку» 2 роки і 3 місяці… Таким був вирок тодішнього радянського суду. І сьогодні про цю сторінку із життя колонії розповіли нам одразу два лауреати літпремії Тараса Шевченка – Василь Герасим’юк та Анатолій Кичинський, друзі, земляки та дослідники творчості геніального поета, – розповів генерал Василь Дремлюга, який вперше в Україні запросив поетичну еліту за колючий дріт на вулиці Верхарна.
До речі, спецконтингент у цей день читав вже шевченківським лауреатам свої тюремні вірші про Бога і правду…
Фінішував поетичний фестиваль пам’яті Тараса Мельничука 26 вересня у Буші та Клембівці на Ямпільщині.
