Бо гулялись тут масові народні подільські обряди та дуже мажорські весілля на джипах і лімузинах… Але щоб на головній галявині Буші та в унікальному скельному храмі вінчались громадяни Німеччини за екзотичним кельтським обрядом!

– Німців було 30 осіб – молодята, запрошені гості та їхній «майстер»! Пара досить молода, весела і явно «заточена» на історію. Бо їхній одяг у кельт­сь­кому стилі мав безліч деталей, все пропрацьовано до останньої ниточки! – розповіла гід по Буші та знавець таємниць скельного храму Марина. – Обряд розпочався із поляни кам’яних фігур, де вони стали в коло, читали свої молитви, запалили незвичне для нас світло… У кожного учасника вінчання був свій образ в одязі, прикрасах, взутті. І кожен вів свою дружку за руку, співали та грали свою музику… Скажу чесно, все це таїнство було схоже на казку чи зйомки історичного фільму тут, у центрі нашої Буші… Всі вони пройшлись селом до скельного храму, де їхній «майстер» провів увесь обряд для молодих і гостей. Звісно, вони все фільмували та зробили сотні фотографій під час вінчання. Вся процесія тривала в нашому унікальному храмі серед скель із оленем, півнем, вагітною жінкою, деревом життя та масонськими знаками близько однієї години. Я для цих німців провела екскурсію і, чесно кажучи, була вражена їхньою обізнаністю та шаною щодо пам’яток Буші… Адже вони в Німеччині знали про це святе і дійсно унікальне місце на Ямпільщині! І до весілля на Поділлі готувались не один день, купили чи замовили собі дорогі костюми, знайшли «майстра» та зібрали цілу делегацію гостей, що погодилась їхати нашими дорогами аж сюди, на південь Вінниччини, заради кількох годин весільної церемонії… Добре, що в Буші вже є 4 готельних комплекси, «зелені садиби» і люди, що готові прийняти гостей по вищому класу із чистими номерами, рушниками, теплою водою та місцевими стравами… Знаєте, німецькі молодята були в захваті від нашої природи, гостинності, а головне – історії, яку вдалось зберегти, накрити дахом і тепер показувати туристам зі всього світу. Бо тільки минулого року в скельному храмі побувало майже 40 тисяч гостей. І кожен взяв із собою краплинку цієї таємниці та магії, що залишили нам предки.

Пам’ятаєте чарівні історії про кохання Трістана та Ізольди? Сказання про лицарів Грааля і короля Артура? Легенди про друїдів і чарівника Мерліна?

Це все — плоди величної кельтської культури, легенди і перекази древніх кельтів, які тепер мають і бушанську адресу для німецьких молодят.

Нагадаємо, що храм у Буші серед скель є найвідомішою та найцікавішою пам’яткою археології – бушанським дивом і святинею із дохристиянських століть… Найбільша цінність храму – наскельний рельєф, дос­ліджений відомим київським вченим, істориком, археологом В.Антоновичем у 1883 році. Створений у природній розщелині, він вражає своєю таємничістю і неповторністю. Храм випадково відкрито в 1824 році під час земляних робіт місцевим поміщиком Остоєю Ромуальдом Овсяним, і уже майже 200 років ця пам’ят­ка привертає увагу вчених, туристів та археологів. Є багато версій відносно рельльєфного зображення дерева без листя, півня, оленя і людини… Бо нічого по­діб­ного немає в Європі, а, можливо, й в усьому світі. Тисячолітня скеля зберегла дух далеких вірувань, давню символіку, створену невідомим автором.

Від цього скельний храм у Буші ще більш загадковий і міфічний…