У редакцію звернулись представники “Координа­цій­ної ради ветеранських організацій силових структур, атовців і пенсіонерів Вінниці та Вінницької області”. До цієї ради входять громадські об’єднання військовослужбовців, “афганців”, поліції і міліції, Національної гвардії, захисників України під час бойових дій на Сході, прикордонників та ін.

– Законодавство України дозволяє громадським організаціям піднімати проблемні питання щодо діяльності суду. У нашій країні існує проблема невиконання рішень судів, – відзначили члени Координаційної ради. – Сьогодні Європейським судом з прав людини прийнято десятки, якщо не сотні, рішень, присвячених цьому питанню. У пілотних рішеннях “Юрій Іванов проти України” та “Бурмич та інші проти України” Європейський суд з прав людини відзначає, що “…проблема невиконання або тривалого (більше року) виконання рішень національних судів існує в Україні більше 10 років. Невиконання рішень становить серйозну небезпеку, в першу чергу, для поваги до верховенства права, підриває довіру громадян до судової системи та ставить під сумнів довіру до держави…” Також Європейський суд з прав людини зауважує, що за таких умов “…він ризикує стати частиною укра­їнської системи правосуддя”.

Будь-який суд має закінчуватись реалізацією прийнятого рішення, адже його виконання є завершальною стадією судового процесу. Для чого приймати рішення, якщо воно не виконується?

Згідно із законодавством, суд, який виніс рішення, має право контролювати його виконання. Проте це лише право, але не обов’язок! На жаль, судові рішення в Україні масово не виконуються, особливо ті, де відповідачем є органи державної влади, – такі, як органи Пенсійного фонду України, соціального захисту, Державної податкової служби, Держгеокадастру тощо. З цього приводу Європейський суд з прав людини наголошує, що ці проблеми породжують “…порушення функціонування судової системи в результаті невиконання або тривалого виконання рішень національних судів…”

Складається враження, що суди не приділяють належної уваги виконанню власних рішень, які стосуються різних верств населення — чорнобильців, військових, міліціонерів, “дітей війни”, учасників АТО-ООС, “афганців” та багатьох інших. Це дискредитує нашу державу!

На Вінниччині спори, в яких однією із сторін є представники ор­ганів державної влади, вирішуються у Вінницькому окружному адміністративному суді ВОАС (вул. Брацлавська) і в сьомому Апеляційному адміністративному суді (вул. Соборна). Якщо рішення цих судів не виконуються, єдиною надією для вінничан стає Європейський суд з прав людини.

Громадські активісти висловили стурбованість тим, що сотні рішень ВОАС, де боржником є органи державної влади, не виконуються.

…Сьогодні ВОАС і сьомий Апеляційний суд у Вінниці виглядають шикарно — телекамери, стоянки для машин, металодетектори… Просто як в аеропорту Парижа! Суди створені для справедливості, але доки вони не будуть контролювати виконання своїх рішень — справедливість не настане…

Фото Олексія БОЙКА