4 жовтня 2019 року назавжди залишиться трагічним днем української авіації… Вночі літак АН-12 вилетів з іспанського міста Віго в напрямку Туреччини з 10-тонним вантажем поперечних підсилювачів дверей і даху автомобілів Renault. Але за Ужгородом пішов на зниження і зник з екранів радара на висоті менше двох з половиною кілометрів.

Через 20 хвилин один з членів екіпажу подзвонив на «101» і повідомив про аварійне приземлення. На місце негайно виїхали рятувальники й знайшли літак — він розбився біля цвинтаря в Сокольниках (на відстані 1,5 км від злітної-посадкової смуги). У зв’язку з авіакатастрофою аеропорт закрили. На борту літака знаходилося 8 осіб. Щоб дістатись до них, довелось вирізати окремі частини літака. Весь цей час ізсередини долинали крики про допомогу…

На жаль, 5 осіб були вже мертвими. Це командир Віталій Степаненко, Ігор Маєвський, який був помічником командира, а також Юрій Кузьменко – штурман, Ігор Завадюк — бортовий технік і Володимир Кириленко – радіооператор. На жаль, у цьому списку є двоє вінничан — підполковники запасу Ігор Завадюк та Віталій Степаненко.

– Просто жах. Жах і неможливість повірити в те, що відбулось. Обидва льотчики були моїми товаришами. Із Завадюком із 1992 року служили разом. Віталій та Ігор успішно літали у вінницькій авіаційній бригаді, що в Гавришівці. Люди дослужили до пенсійного віку та звільнились у запас. Продовжили працювати у цивільній авіації. Були високими професіоналами, немає жодного сумніву в їхніх професійних здібностях, — із сумом каже директор аеропорту «Вінниця» Ярослав Мазурець. — У мене прохання до ЗМІ: до завершення розслідування не висловлювати будь-яких думок щодо причин трагедії, тому що це може болісно вдарити по тих людях, які залишились жити. Наше завдання сьогодні – підтримати родини загиблих й допомогти тим, хто постраждав.

Відомо, що 52-річного Ігоря Завадюка відспівали у понеділок в храмі Георгія Побідоносця, що на Коцюбинського. На церемонії поховання були тільки найближчі люди — так вирішила родина. В чоловіка залишились дружина та син, раніше він втратив маленьку донечку від важкої хвороби. Саме біля неї його похоронили.

З командиром Віталієм Степаненком попрощались у вівторок з Будинку офіцерів… Зібрались рідні, близькі, друзі та військові. Не відходила від закритої труни мама, яка весь час повторювала, як пишалась своїм сином, як чекала з далекої дороги і як несправедливо смерть його рано забрала. Дружина та двоє дітей почорніли від горя… Скупу чоловічу сльозу втирав батько Володимир Степаненко – теж військовий льотчик, свого часу був начальником озброєння у Повітряних силах, дослужився до генерала.

– Віталій народився у Києві, школу закінчив у Ташкенті. Там він літав у аероклубі. Був одним із кращих льотчиків. Після того вступив у Харківське вище льотне училище й теж був одним із перших. Прослужив до 2004 року та звільнився. Працював у різних авіаційних компаніях та вважався кращим льотчиком транспортників АН-12, — із сумом каже батько Володимир Іванович. — Про трагедію ми дізнались від молодшого сина, теж льотчика, близько восьмої ранку. Він у той момент знаходився у Йорданії. Ми надіялись, що наш Віталій живий, хоч й побитий. Але потім з’ясувалось, що він у списку загиблих. Я був сам на місці трагедії, на опізнанні… Забрали всіх, залишився тільки один штурман. Багато хто каже, що екіпаж затиснуло вантажем й вони загинули. Насправді це не так. Там просто посадка була на фруктовий сад, дерева старі та товсті. Хлопці отримали важкі травми. Вантаж трохи з’їхав, але через екстрене гальмування. Я знаю, що на сьогодні нема жодних зауважень до льотного екіпажу. Комісія розбереться… 8 листопада моєму сину мало виповнитись 47 років… Не дочекались. Кращі льотчики залишаються назавжди в небі…

Із далекого Харкова віддати шану приїхало й семеро друзів Віталія Степаненка.

– Ми разом вступали та закінчили Харківське училище льотчиків. Віталій один з найперших вилетів самостійно. Бог дав йому стільки таланту, що важко уявити. Таких людей більше не буде. Віталій — це людина з доброю душею, в будь-якій ситуації з усмішкою та позитивом. Казали, що легко йому все дається, але ні, він трудягою був. Найбільше любив літати на АН-12 й жартував, що їх йому на весь вік вистачить. Про біду почув на роботі. Я негайно подзвонив Віталію — він був у зоні недосяжності. Зателефонував друзям у Львів, вони підтвердили, що командиром екіпажу був мій друг, — каже товариш Сергій Філатов.

На борту перебував ще один вінничанин – інженер Андрій Амелькін. Зараз він прооперований і знаходиться у важкому стані у реанімації. У чоловіка діагностували травму тіла, закриту черепно-мозкову травму, струс головного мозку, відкритий перелом лівої гомілки. Родина поки що журналістам жодних коментарів не дає. На сторінці з соцмережі Андрія відразу стає зрозуміло, що він льотчик. Там розміщене фото того самого вантажного літака Ан-12, на якому розбився наш земляк й дивом залишився живим.

– Абсолютно нормальний політ, потім листя дерев — бах! — і ми більше нічого не пам’ятаємо, — каже Андрій Амелькін та інші двоє потерпілих.

Щодо версій трагедії, то в соцмережах спочатку писали про контрабанду — мовляв, в серпні 2014-го той же літак приземлився в Ужгороді, і тоді екіпаж запідозрили в незаконному перевезенні текстилю. Втім, компанія «Україна-Аероальянс», якій належав літак, це категорично заперечує. Так само вважають всі, хто знав льотчиків.

Національна поліція розслідує чотири версії аварії вантажного літака АН-12 під Львовом.

– Брак пального виявився ні до чого, — повідомив заступник начальника слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області полковник поліції Андрій Кумечко. — Мова йде про помилку пілота, помилку команди — диспетчерського пункту, погодні умови та несправність літака. З літака ми вилучили аварійний самописець, скерували його на експертизу. Остаточні причини падіння літака встановить поліція. Крім того, зупинка літака на дозаправку у Львові була запланованою. За попередніми даними, літак не був перевантажений. Ми вилучили всю документацію на вантаж, але вона іспанською мовою, і ми будемо її ще перекладати. Немає сьогодні підстав вважати, що літак перевозив контрабанду. В літаку були лише ті металеві планки, більше нічого. Вантажна спроможність літака 15 тонн, а вантажу було 10 тонн, тобто і перевантажений він не був.

Вікторія Снігур