Погодьтесь, ми так мало знаємо про світових зірок, режисерів, письменників, науковців, космонавтів із українським корінням. Комусь дуже не хочеться, щоб саме так – возвеличуючи своїх героїв – титульна нація України утверджувалась. Розуміла, що ми не гірші за інших. Подивіться, як Росія вже сотні років приписує собі досягнення українців. А ми розкидаємось своїми героями як непотребом. Саме тому ми розпочинаємо в «33-му» рубрику «Легендарні українці». В ній вас чекають тисячі приємних несподіванок. Бо ваші улюблені герої зі США, Англії, Франції, інших країн… раптом виявляться одного коріння із нами — УКРАЇНСЬКОГО.
Сьогодні – про легендарних жінок.
Гайдемарі Стефанишин-Пайпер полетіла у космос з українським прапором
Вся Україна цими днями зустрічає астронавтку-військовослужбовицю Гайдемарі Стефанишин-Пайпер – американку українського походження, одну з найуспішніших астронавток NASA. Але не всі знали до її приїзду, що Гайдемарі досконало володіє українською мовою і навіть летіла у космос із українським прапором. До слова, а деякі українці, живучи в Україні, не вивчили українську. Її батько, Михайло Стефанишин, народився в селі Якимів Кам’янсько-Бузького району на Львівщині. У молоді роки він емігрував до США, одружився на німкені, але виховував дітей відповідно до українських традицій. Тож маленька Гайде ходила до української недільної школи, танцювала народні танці й була пластункою.
Жінка пече на Великдень паски та фарбує крашанки. Астронавтка народилася в Сент-Полі, штат Міннесота, США. Навчалася в Массачусетському технологічному інституті на машинобудівному факультеті. Це один із найкращих вузів світу. У 1985 році вступила до Військово-морських сил США: пройшла вишкіл у центрі рятувальних і підводних операцій ВМС (Панама-Сіті, штат Флорида). 1 травня 1996 року Гайдемарі прийняли до корпусу американських астронавтів (NASA-16) як кандидата на політ у складі місії. 1998-го закінчилася підготовка, і пані Стефанишин-Пайпер стала членкинею відділу астронавтів NASA, які споряджали астронавтів у день відльоту. Згодом перейшла до підрозділу, який працював у відкритому космосі.
Перший політ Стефанишин-Пайпер на кораблі багаторазового використання «Атлантіс» відбувся 9 вересня 2006 року. STS-115 була першою космічною місією до Міжнародної космічної станції (МКС) після загибелі корабля «Колумбія». Стефанишин-Пайпер, стала восьмою астронавткою NASA, яка вийшла у відкритий космос.
Українка за походженням двічі літала у космос, а потім стала командиром дивізії «морських котиків».
Гайдемарі Стефанишин-Пайпер завжди казала, що вона українка та пишалася своїм походженням. Це її другий приїзд до України. Під час першого – нагороджена орденом Княгині Ольги. Але мало хто знає й інше – серед кількох десятків жінок-космонавток, першою з яких стала Валентна Терешкова, є 3 астронавтки із українським коріннням.
Ім’я Джудіт Рєзнік – у «космічному дзеркалі»
Крім Стефанишин, це легендарна Джудіт Рєзнік. Батьки Джудіт – вихідці з України. Дід відомої астронавтки Яків Рєзнік і його дружина Анна наприкінці 1920-х переїхали з Києва до Палестини. Там у них народилося шестеро дітей, серед яких і батько Джудіт – Марвін. Незабаром родина перебралася до США.
Джудіт обрала університет Карнегі-Меллон у Піттсбурзі. Після закінчення навчання Джудіт із чоловіком Майклом, із яким вона познайомилася в університеті, переїхали до Нью-Джерсі. Обоє працювали інженерами у відомій компанії «Ар-Сі-Ей» у Моррістауні. Джудіт стала співробітницею відділення радарів для військових ракет. Вона розробляла проекти.
Улітку 1977-го Американське космічне агентство оголосило набір до загону астронавтів, зазначивши, що зараховуватимуть і жінок. Рєзнік подала заяву. Космонавтками хотіли стати більше тисячі американських жінок. Джудіт дали зрозуміти, що шансів у неї замало, незважаючи на докторський ступінь.
Перевагу віддавали жінкам, які мали льотні навички й ліцензію льотчиці. Але пані Рєзнік цілеспрямовано йшла до мети – на головному іспиті з теорії та практики польотів Джудіт набрала 100 балів зі 100, а на двох інших – по 98 зі 100. З того призову в НАСА прийняли шість жінок, серед яких і Рєзнік.
Наприкінці січня 1983-го Джудіт повідомила батькові, що вона як бортінженерка ввійшла до складу екіпажу корабля, який здійснить політ улітку 30 серпня 1984 року.
Джудіт стала четвертою жінкою, яка опинилася в умовах невагомості. Крім неї, у космос тоді вирушили п’ятеро чоловіків.
Політ тривав 144 години 57 хвилин. Рєзнік облетіла Землю 96 разів. Бортінженерка діяла досить рішуче, коли в польоті виникла надзвичайна ситуація: на зовнішній частині космічного корабля утворився щільний крижаний наріст.
За допомогою дистанційного маніпулятора Джудіт Рєзнік під керівництвом командира корабля Генрі Хартсфілда збила величезну «бурульку», що загрожувала системі теплозахисту шатла.
«Джудіт була найкращою з нас», – заявив Харсфілд на прес-конференції після повернення екіпажу на землю.
Джудіт Рєзнік загинула, коли летіла вдруге – під час старту місії STS-51-L 28 січня 1986 року.
Серед глядачів, які спостерігали за зльотом, були батьки Джудіт. На 74-й секунді корабель на очах у рідних і близьких сімох членів екіпажу раптово перетворився на хмару білого диму. Як з’ясувалося згодом, через низьку температуру цього дня не витримала вогнетривка прокладка на одному з двох твердопаливних прискорювачів – і «Челленджер» вибухнув.
Її ім’я увічнене на плиті «Космічного дзеркала» – меморіалу астронавтів.
На честь астронавтки назвали кратер на зворотному боці Місяця й астероїд.
Перша канадська жінка, космонавт, українка, яка побувала в космосі
Роберта Лінн Бондар народилася в місті Су-Сент-Марі в родині етнічних українців родом із міста Городенка Івано-Франківської області.
Після навчання в університеті Ґвелф вона закінчила докторантуру в Торонтському університеті, захистивши дисертацію з неврології. Працювала у військово-медичній школі університету Макмастер у Гамільтоні. Коли Роберта вирішила стати астронавтокою, вона освоїла пілотування літаком. Після підготовки до космічних польотів у NASA, наприкінці січня 1992-го, пані Лінн стала першою канадійкою, яка полетіла в космос.
Науковиця переконана, що результати експериментів, які провели вона та її колеги, допомагають вивчати тяжкі захворювання, зокрема діабет і хворобу Паркінсона. Зараз відважній жінці за 70. Роберта Лінн добре говорить українською. Незважаючи на світове визнання (Роберта – почесний доктор понад двадцяти університетів США й Канади, член Конгресу українців Канади), колишня астронавтка залишається надзвичайно простою у спілкуванні.
У місті, де вона народилася (Су-Сент-Марі), на її честь назвали парк. Її ім’я прикрашає Зал слави Канади, а ще ним названо астероїд – 13693 Бондар, відкритий 1997 року.
Ось такі ми, українки і українці. У наступних номерах чекайте не менш захоплюючих історій про українців, які здобули світову славу.
За матеріалами іншомовних
видань підготувала
Тетяна Квасюк
