На це він витратив вже понад сто тисяч доларів та досі оббиває пороги всіх інстанцій.

– Моє фермерське господарство в 2001 році на аукціоні в фонді Держмайна на законних підставах з усією дозвільною документацією викупило кінноспортивний комплекс. Він багато років стояв безхозний, розграбований. Перед покупкою селищний голова заявив, що перешкоджати в оформлені документів не будуть, а, навпаки, допоможуть.

Поряд з моїм господарством розташоване ПСП «Агрофірма «Батьківщина», власником якого є Валерій Безпалько. Так, ще при існуванні КСП «Батьківщина» в 1995 році, головою якого був цей громадянин, він створив окремо свою організацію, яка повинна була функціонувати окремо від колгоспу. Зрештою, Валерій Безпально почав перекачувати кошти та майно з КСП у приватне, згодом поміняв статут і оголосив себе повним правонаступником колгоспу. Така «реорганізація» заборонена законом.

Валерій Безпалько був і є депутатом селищної, районної, облради. В селищній раді завжди очолює комісію з раціонального використання землі. Допомогли йому розграбувати колгосп колишні і нинішні працівники Стрижавської селищної ради, вони «кинули» більше 600 членів КСП, землю розпаювали, не всі колгоспники її отримали, а майно між членами КСП не розпайовували взагалі. Все залишилось у Валерія Безпалька, який чимало ділянок пооформляв на своїх довірених кумів, братів, сватів.

Він затвердив у постійне користування землю господарського призначення площею 91,7 га, отримав держакти приватної власності. Люди, які працювали в КСП, автоматично перейшли в ПСП. При ліквідації КСП всі документи, печатки мали бути здані, згідно з законом, в архів на збереження. Але Безпалько цього не зробив, тому люди при оформленні пенсії мали проблеми. Всіх неугодних він звільняв.

За словами Анатолія Корнійчука на початку 2000-х років сотка землі в районі Кемпінга і до річки Десна сягала 5-7 тисяч доларів, залежно від місця. Пан Валерій в статусі власника особисто підписував заяви від різних людей на отримання ними землі, писав клопотання на сесію, кому дати, де і скільки.

Хто з ним не домовлявся за винагороду, їм відмовляли. У відповіді писали, як у випадку зі мною: «Погодити надання земельної ділянки площею 5 га при умові отримання згоди від Безпалька (скорочено). А він до неї не має ніякого відношення. Згоду отримати — треба йому гроші занести. За ділянки 10-15 соток брали 30-50 тисяч доларів, за половину ринкової ціни. Таблиця ділення влаштовувала всіх. Ділянки йшли прокурорам, поліцейським, чиновникам безплатно, тому учасники цієї схеми досі безнаказані.

Відразу після придбання КСК фермерське господарство звернулось до селищної ради з заявою про його оформлення.

Загальними зборами членів колгоспу в 1991 році під будівництво КСК виділили 7,2 га землі. Райрада затвердила. Колгосп до землі вже відношення не мав. Коли відводилась земля, Безпалька і близько не було. КСК будувалось для Управління внутрішніх справ — тодішньої міліції. Союз розвалився, фінансування припинилось, КСК передали в Фонд держмайна, де я його викупив. У 2002 році, коли винесли моє питання на сесію, депутати одноголосно проголосували «за». Але Валерій Безпалько заявив, що тут ще є він правонаступник, маю з ним погодити межі. Але ця земля була в землях запасу селищної ради, тому тут він ніхто. На сесії був присутній юрист Сорока, який підтвердив: земля, згідно з законом, належить фермеру, дивись ст.120 Земельного кодексу. Але пан Безпалько мав великий вплив. Тому моєму фермерському господарству відмовили до погодження меж з сусіднім землекористувачем.

Я найняв адвоката, почав звертатись у різні установи, писати листи і буквою закону доказувати свою правоту. Селищна рада протягом 2006 року прийняла від мене дві заяви і різними сесіями надала мені по 5 га землі. З невідомих причин у тому ж році селищна рада відібрала 2 га землі. Але через суд я свої 2 га повернув назад.

У 2008 році я звернувся в проектний інститут для виготовлення техдокументації по КСК, проплатив гроші. Валерій Безпалько втрутився і через два місяці директор інституту, який пізніше двічі попадався на хабарах і виходив сухим із води, мені документи повернув. В очі сказав: це земля Безпалька, візьми в нього дозвіл, тоді ми виготовимо документ.

Знаючи, що мені законно надана земля, 23 жовтня 2008 року на сесії селищної ради ухвалили рішення, яким відібрали в мене землю і віддали Безпалькові 5,2 га землі. У 2009 році я уклав договір на оформлення техдокументації КСК з ПП Сорокою «Земельне кадастрове бюро». В тому ж році подав позов до суду на незаконні дії Безпалька і селищної ради. Ухвалою суду в 2010 році мені повернули вкрадених 5,2 га землі назад. Але Сорока відмовився закінчити робити мені документацію, бо отримав погрози. Гроші не повернув. Після суду я два роки звертався з листами і ходив, як на роботу, в головне управління Держкомзему, в райадміністрацію, в селищну раду, в прокуратуру, але там захищали Безпалька. З 2012 року я почав шукати приватні фірми, які мають ліцензію на оформлення техдокументації КСК. Фірми бралися, але через місяць відмовлялись, адже вихідні дані треба було брати у тих самих корупціонерів. З 2016 року я 9 разів особисто був на прийомі у начальника обласної поліції Юрія Педоса, 5 разів у керівників місцевої прокуратури Гуцола і Гайду. Результат — нуль. Під тиском адвоката в 2016 році я знов уклав договір з проектним інститутом на виготовлення техдокументації. Надав всі належні документи. Пішов четвертий рік, а вони ні за що не взялись. Павло Коник, який у даний час є виконавцем моєї техдокументації, косить під дурня, каже, що робота виконується, майже на завершенні, а в останній час сказав, що на нього давлять з усіх боків, нічого не робить, заберіть документи, ми гроші повернемо. Тому в цьому році я на проектний інститут подав до суду і рішення суду вже на користь фермерського господарства.

Поки тривав суд, селищний голова Короленко Т.А. та В. Безпалько, який очолює комісію з раціонального використання землі, знаючи, що земля належить фермерському господарству та отримавши три листи попередження від господарства, де я просив: щоб уникнути в подальшому спорів, утриматись від прийняття будь-яких рішень

4 жовтня відбулась наступна сесія, вони винесли те саме земельне питання і хотіли тихенько, без оголошення в порядку денному, роздати ще 19 ділянок по 0,12 га. Але я запросив журналістів і під зйомку на камеру виступив перед депутатами, все документально підтвердив і роз’яснив. Почувши правду, депутати зупинили розкрадання землі, яка за законом належить фермерському господарству, за що я їм дуже вдячний.

На сьогодні ці особи вчиняють рейдерське захоплення мого господарства. Я на свій захист за 18 років витратив більш як 100 тисяч доларів, і це ще не кінець. Так нічого собі й не нажив, крім ворогів, бо перебуваю постійно під пресом.

З 2014 по 2016 рік я як волонтер, член Самооборони Вінницького району, добровільно витратив на захист України більше як 100 тисяч гривень. Звертались до мене по допомогу різні організації, і в той же час 15 наших бійців захищали Дебальцеве. Я постійно їх підтримував.

В Стрижавці, де ми проживаємо, довгий час будувалась нова школа, а я займався бетонними виробами, 10 років я їм допомагав безкоштовно. Я не байдужий до розбудови селища.

Ст. 41 Конституції України: ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Хто постраждав від дій Безпалька і селищної ради, приєднуйтесь, тільки разом зможемо навести лад, подолати корупцію, винних притягнути до відповідальності. Мій тел. 0677969011, Анатолій Павлович.