«Ідея провести експеримент «Вихователь на день, або Батьки змінюють свою професію» виникла ще навесні, і на одній з педрад я по­ділилась нею з колегами. Запланували на новий навчальний рік. Хотілось, аби батьки краще зрозуміли професію вихователя, побачили своїх дітей з іншого боку, можливо, зробили певні висновки і ще більше стали нашими друзями й партнерами. Адже робота наша справді відповідальна, непроста, й оплата ба­жає кращого, — каже Олена Явороська, директор дошкільного закладу освіти №8 «Барвінок».

Олена Явороська

— Коли запропонували експеримент батькам, реакція була ду­же різною. Чомусь думала, що буде багато бажаючих, але погодилось лише п’ятеро працювати із дітками 3-5 років. Це державні службовці, домогосподарки, автослюсар та приватний під­приємець. Займатись із найменшими та з особливими потребами охочих не знайшлось, на жаль. На посаду помічника вихователя теж не було кандидатур. Дорослі мотивували тим, що не знають, що робитимуть з такою кіль­кістю дітей і їхні нерви не витримають.

Перед початком батьки пройшли медогляд і їм провели певний інструктаж. Вони грали в ігри, робили зарядку, проводили заняття, разом умивались та ходили на прогулянку. За всім цим збоку спостерігали справжні вихователі, але жодних підказок не давали.

– Мені ідея сподобалась. Зізнаюсь, що недооцінював роботу у дитячому садочку. Фізично не складно, а ось психологічно… Займався із 15-ма дітьми. Вони були настільки активними, що до обіду я вже й говорити не міг. Не давали присісти жодної хвилини. Гайки крутити легше, ніж бути вихователем, — додає з посмішкою тато Олександр Яковлев.

Вікторія Снігур