Вважаю своїм обов’язком юриста, громадянина пролити світло на дійсний стан речей. Аби у читачів газети не склалося враження, що над жінкою, яка є автором листа до редакції «Мене намагаються викинути з квартири, де я прожила 28 років» за адресою м.Шаргород, вул. Будівельників, 6, кв.7, твориться глум і знущання. Лише тому, що для неї закінчилася можливість проживати у чужій квартирі і нехтувати законом та мораллю.
А тепер – по суті. Мовою не емоцій і фантазій, а фактів і рішень судів. У тому числі – постановами Верховного Суду України. Виїжджаючи у 1991 році до Ізраїлю, Іцхак Хапчик уклав з Ольгою Фалінською нотаріальний договір найму чотирикімнатної квартири на 5 років. Громадянка Фалінська після закінчення строку оренди не залишила квартири, не виселилася, а вирішила і надалі проживати у чужому помешканні. Безпідставно і незаконно. Вона вміло скористалася тим, що з паном Хапчиком в Ізраїлі сталася біда: його збив автомобіль і він став важким інвалідом – людиною, яка потребує стороннього догляду. Зрозуміло, що на той час йому було не до майна, яке залишилося у Шаргороді. Тим часом, проявивши неабиякі крутійські здібності, пані Фалінська у 2011 році отримала у Шаргородській міській раді свідоцтво на право власності на колись орендовану, а взагалі чужу квартиру. До речі, аж у 2016 році суд скасував це свідоцтво і державну реєстрацію права власності Фалінської на квартиру
Настав час, коли власник квартири І. Хапчик більш-менш оговтався і звернувся до суду з позовом про порушення його майнових прав. Судова тяганина тривала більше 4-х років. Адвокати Фалінської штампували і подавали апеляцію за апеляцією. Хоча вже на перших судових засіданнях все було зрозуміло: цинічно порушене чинне законодавство. Тому, зрештою, настав час, коли найвища судова інстанція – Верховний Суд України ухвалив знакові постанови: квартира у м.Шаргород по вулиці Будівельників, 6, кв. 7 належить законному власнику – Іцхаку Хапчику, а громадянці Фалінській треба негайно залишити чуже помешкання.
Не буду перевантажувати газету десятками документів. Варто бодай поцікавитися судовим рішенням Апеляційного суду Вінницької області про виселення з квартири. Дане рішення підтверджене постановою Верховного Суду у цій справі від 22.05.2019 р.
Щодо етапу примусового виселення. Фалінська, незважаючи на рішення судових інстанцій, включаючи постанову Верховного Суду України, не збиралася добровільно залишити чужу квартиру. Вона більше двох років (!) робила вигляд, що це її не стосується, і закони писані не для неї.
Під час проведення виконавчих дій Ольга Антонівна і справді була відсутня. Каже, що перебувала на стаціонарному лікуванні. Можливо. В такому разі законослухняні громадяни уповноважують на цей захід свого представника – адвоката або іншу довірену особу. «Я і досі не знаю, куди це все поділось», — ледь не плаче авторка, пишучи про свої хатні речі. Пані Фалінська, заспокойтеся! Відкриваю Вам таємницю. Ви її теж давно і чудово знаєте: треба звернутися до Шаргородського районного відділу державної виконавчої служби і забрати нарешті майно. Адже воно тимчасово перебуває на зберіганні, між іншим, за кошти колишнього Вашого орендодавця.
І ще. Ольго Антонівно, раджу припинити поливати брудом власника квартири пана Хапчика і всіх, хто причетний до встановлення істини. Не можна йти по життю з кривдою, видавати бажане за дійсне, зверхньо ставитися до законів, моралі і правил співжиття у суспільстві. Саме ці загальнолюдські істини і підтверджує історія шаргородської квартири, де впродовж 28 років проживала Ольга Фалінська. Проживала у чужій квартирі. Проживала незаконно цілих 23 роки!
Роман Базалицький,
представник власника квартири, юрист
