25-річна Габбі Самкова — власниця невеличкої компанії «SomerSide».

Коли дівчина подорожувала до Балі, зіткнулася з великою кількістю пластику у воді. Й за кілька років таки змогла створити унікальну річ — екологічно чистий рушник із пластикових пляшок. Це дівчина розповіла нашому журналісту.

– Мої мама та дідусь народилися на Вінниччині, останній мав невеличкий бізнес з надгробних пам’ятників. Тут проживає і мій двоюрідний дідусь Віктор Самков. Коли мамі було 23 роки, так сталось, що вона переїхала жити до Австралії, вийшла заміж. Зараз працює в модній групі PAS як менеджер з цифрового маркетингу для всіх брендів, тому в неї все чудово, — каже Габбі. — Я ж навчалась в університеті Декін у Мельбурні і маю ступінь бакалавра бізнесу. Щодо України, то її відвідувала кілька разів. Перший раз, коли мені було 6 років. Останнім часом відвідувала свою сім’ю в Хмільнику.

– Чому ти почала цікавитись темою екології?

– Я справді бачила так звану пластикову кризу, особливо в морі. Тому вирішила допомогти. Спочатку придумала ідею зробити красиві рушники для подорожей. Виявила, що по­ліестер може бути виготовлений із переробленого пластику. Для виготовлення одного рушника та сумки потрібно 14 пластикових пляшок.

Свою ідею опублікувала на відомій платформі Kickstarter. Там люди підтримують, попередньо замовляючи ваш продукт і допомагаючи його запустити. Назва мого бренду «SomerSide». Ми відправляємо замовлення по всьому світу, маємо 354 замовнику із 37 країн. Крім того, один з рушників я передала дідусю на Вінниччину. Всі рідні підтримують мене і пишаються.

– Габбі, чим займаєшся у вільний час, крім роботи?

– Граю у футбол, займаюся кроссфітом і насолоджуюся походами та серфінгом. Також люблю вчитися, тому розширення набору навичок мені цікаве.

– Маючи вінницьке коріння, не хотіла б в Україні відкрити свою компанію?

– Перетворення перероблених пляшок у поліестер — це складний процес, і небагато країн мають подібні засоби. Я знаю лише Китай та Америку, з якими й працюю. Навіть в Австралії немає таких технологій, і я не вірю, що це зробить Україна. Мені б хотілось, щоб люди тут користувались моєю продукцією та дбали про довкілля.

Вікторія Снігур