І справді, у релігійних війнах розпочався новий етап. Про нього та про деякі інші тонкощі повзучої експансії «руського міра» через релігію розповів керівник управління у справах національностей та релігій Ігор Салецький.

– Спочатку проти мене було відкрито два кримінальних провадження: по релігійних громадах Луки-Мелешківської та Великої Кісниці. На сьогодні долучено ще два об’єк­ти: релігійні громади Вапнярки та Новоживотова. Поліція намагається інкримінувати мені те, що я не повинен був брати до відома протоколи загальних зборів, де сотні людей, а тільки парафіяльних зборів, де 20-30 людей. Ще одна стаття – «зловживання державним реєстратором з метою отримання неправомірної вигоди». Тут взагалі не можу нічого прокоментувати, що вони мають на увазі! Нещодавно слідча Світлана Воронюк звернулася до суду з проханням продовжити термін досудового розс­лідування. Вона наголосила на тому, що кримінальне провадження буде перекваліфіковуватись. Для цього їй потрібно провести будівельну експертизу культових споруд. Вона з відповідними підрозділами Національної поліції та експертами проводять обстеження культових споруд у Луці-Мелешківській, Великій Кісниці, Вапнярці та Новоживотові для того, щоб визначити їхню балансову вартість і вже тоді перекваліфікується справа під статтю 191 — нанесення значної матеріальної шкоди. Це вже тяжкий злочин, відповідно — більш жорсткі санкції. Я розумію, що вони йдуть саме по цьому шляху, бо телефонують чле­ни релі­гій­них громад і розповідають, що слідча намагається увійти в храми, оцінити майно. По Ве­ликій Кіс­ниці взагалі не мало б бути жодного кон­флікту, адже там є два храми.

Зрештою, вже самі члени релігійних громад Московського патріархату поволі доходять до думки, що ніякого самоуправства і фальсифікацій з боку управління не могло бути.

Тому вирішили піти іншим шляхом. Нині в нас виникла більш серйозна проблема: ми не можемо людям пояснити таку річ: відповідно до чинного законодавства члени релігійної громади мають право ініціювати проведення загальних зборів громади і там розглянути питання зміни підлеглості. Держава визначила механізм, як це зробити законно.

З іншого боку — органи Нацполіції за це порушують проти нас кримінальні провадження. Ці кримінальні провадження порушені проти голів та секретарів загальних зборів. Їх звинувачують у самоуправстві або у підробці документів. А в чому полягає те самоуправство чи підробка? Хтось має дати відповідь на це питання! Або держава, що приймає такі закони, або по­ліція, котра трактує закони на власний розсуд. Як на мене, то пояснення повинна давати вінницька поліція, бо такого прецеденту більше ніде в Україні немає. А ми як державний ор­­ган все виконували згідно з чинним законодавством.

А ситуація на релігійному фронті Він­ниччини така: 211 релігійних організацій вже розпочали процедуру зміни своєї ре­лігійної підлеглості. Близько 170 громад вже завершили цю процедуру. В той же час, за повідомленням ГУ Нацполіції, у Він­ницькій області відкрито близько 40 кримінальних проваджень по різних релігійних організаціях. Людей звинувачують у самоуправстві, під­робці документів та розпалюванні міжрелігійної ворожнечі. І це тому, що вони виявили бажання перейти до української церкви!

Кілька днів тому відбувалася ціла серія судових засідань по 4-х цивільних позовах у Мурованокуриловецькому районі: по громадах Вербовця, Котюжан, Бахтина та Жвана. Вони ще у процесі боротьби за існування.

А у Пеньківці прихильники МП вирішили холодом «вижити» громаду ПЦУ із трапезної, де вони проводять свої богослужіння. Там не знайшли нічого кращого, як перекрити газ. То чергову службу вірянам довелось провадити у холодному приміщенні. Що ж, все у «кращих московських традиціях»…

В інших релігійних громадах протистояння теж триває. Та люди здаватися не збираються. І ці переслідування вінницької поліції рано чи пізно отримають належну правову оцінку.