Окрім Діда Мороза і Снігуроньки, святковий настрій створює команда хіміків, яка продемонструє наукове шоу з використанням хімічних дослідів та фізичних експериментів. Це не лише розважить дітей, а зацікавить школярів до вивчення точних наук. Можна сказати, що святкувати будуть всім селом, адже учасниками новорічного свята з пізнавально-розважальною програмою стануть всі дошкільнята та учні початкової школи. А для діток з інвалідністю Ірина Борзова здійснить побажання, які вони писали на «долоньках».

– Як мама трьох дітей розумію, наскільки важливим є період дитинства для формування особистості. Тому раніше як громадська діячка реалізовувала проекти розвитку для дітей і молоді. Тепер як народна депутатка фактично продовжую цю роботу, але на іншому рівні. Працюю над тим, щоб були рівні умови для освіти, розвитку та дозвілля незалежно від того, чи в селі, чи в місті живе дитина.

У нас є таланти, про які повинна знати країна. Восени на святкуванні села Ворошилівки познайомилась з 11-річним Аваком Бабаханяном.

Його а капельний спів та дивовижний голос змушують всіх затамувати подих. Щоб хлопця почули і побачили якомога більше людей, запропонувала і допомогла записати кліп. Відео до військово-історичної пісні «Чорна рілля ізорана» у виконанні Авака, лише на моїй сторінці в соцмережі за кілька днів переглянули майже 30 тисяч людей.

Здійснення мрій прагнуть не тільки діти а й дорослі, які також хочуть вірити в дива. Родина з Літинського району, яка створила дитячий будинок сімейного типу і виховує 10 дітей, мріє про новий дім. Люди, які не бачать, мріють виходити з дому без страху заблукати. Молодь мріє розвиватись, подорожувати і вірить в світле майбутнє нашої країни… З проханнями, надіями і сподіваннями вони приходять до народного депутата.

– На особисті прийоми люди приходять з різними питаннями. За майже чотири місяці роботи це понад чотири сотні зустрічей і більше 200 звернень. Від матеріальної допомоги до ініціатив запровадження змін на законодавчому рівні. Представники УТОС із Бара у Вінниці просили залишити податкову пільгу для підприємств та громадських організацій, де працюють люди з інвалідністю. На минулому тижні Верховна Рада проголосувала за відповідний законопроект.

Багатодітна родина, яка створила дитячий будинок сімейного типу, живе в орендованому будинку за 7 кілометрів від райцентру. Мама десяти дітей розповідає, що возять дітей на гуртки кілька раз на день, що досить проблематично. Родина навіть не знала, що держава виділяє кошти на будівництво чи придбання житла дитячим будинкам сімейного типу. Я розповіла їм про механізм програми і буду допомагати родині вирішити проблему з житлом. Важливо, що кошти на це передбачили в бюджеті на 2020 рік. Профільне міністерство і комітет підтримали мою ініціативу і не скоротили, а збільшили суму субвенції на житло для сиріт, яка складає 38 мільйонів для Вінницької області.

Щоб хоч якось покращити якість життя людей, які не бачать, допоможу в місті Бар реалізувати проект «Акустичний зір». Це стартап вінницьких науковців, яким зацікавився Hong Kong Smart City. В листопаді винахідник та розробник Олександр Шеремета встановив перший маячок, щоб випробувати і налаштувати обладнання. Звук вмикається, тільки коли йде людина, в якої є активатор – спеціальний пристрій. Це не створює незручності для інших жителів міста, а для сліпих сигнали допомагають зорієнтуватись в просторі. Наступного року в місті Бар, де живе близько 150 людей, які не бачать, плануємо встановити звукові маячки.

Найбільше мене надихають зустрічі з молоддю. Вона в нас енергійна, креативна і дуже активна. Державна молодіжна програма повинна охоплювати всіх – від села до столиці. Зараз працюю над цим на законодавчому рівні. А поки розробляємо законодавство, реалізовую проекти підтримки молоді на селі в рамках соціальних проектів. Наприклад, у Жмеринці 26 грудня проводимо «Крок до мрії», в якому візьмуть участь шкільні лідери зі всього Жмеринського району. Діти написали свої мрії і бачення розвитку країни, а я підготувала їм подарунки та дипломи. Вже після свят запрошую дітей з району в Київ, де проведу їм екскурсію по Верховній Раді.

Важливим напрямком моєї діяльності є розвиток інклюзивного, безбар‘єрного середовища. Адже бар’єри люди будують самі в своїй уяві. Це яскраво демонструє інклюзивна вистава «INCLUSION IN HARMONY», яка з успіхом проводилась в чотирьох містах України – минулого року у Вінниці, Києві, а восени цього річ – в Хмельницькому та Рівному. Всі артисти – і на візках, і нечуючі, і ті хто з відмінним здоров’ям виступають на одній сцені та отримують неймовірні емоції. Наша вінничанка, дівчинка на візку Яна Верба стала справжньою зіркою вистави.

Ірина Борзова встигає займатись законотворчою діяльністю, підтримувати соціальні проекти і проводити особисті прийоми громадян в чотирьох районах округу на. З п’яти поданих нею законопроектів, два стали чинними нормативними актами. Вона не приїжджає в село до людей, раз на рік як «великий начальник», а стабільно, відповідно до графіка. Зустрічається з усіма і вислуховує різні проблеми. На перші зустрічі люди навіть просто приходили, щоб подивитися, чи це правда, що народний депутат приїхав?

– «Ми не бачили живого народного депутата з 2013 року. Дякуємо, що до нас приїхали», – ця фраза від різних людей в різних населених пунктах збивала з пантелику, дивувала, але одночасно і надихала. Робота народного депутата – це два паралельні світи: Верховна Рада, кулуари, Закони, люди, села, важкохворі, війна. Найважче для мене бачити біль людей, пропускати через себе і розуміти, що не можу одразу всім допомогти. Але потрібно боротись, йти в перед і «тримати баланс». Народний депутат це робота, яку мені дали люди – жителі Жмеринського, Барського, Літинського і Тиврівського районів.