Днями у Берліні відбулась урочиста церемонія нагородження почесною медаллю імені доктора Гільдебрандта в галузі захисту прав людини. Цьогоріч вперше її отримала українка.
Ветеранку АТО з Вінниці Ольгу Бенду відзначили як приклад великого патріотизму, оптимізму та віри. Нагороду нашій землячці вручав депутат бундестагу, член українсько-німецької групи дружби, лідер ХДС Берліна Кай Вегнер.
– Торік, перебуваючи в Києві, вона прочитала книжку «Дівчата зрізають коси», де зокрема була й історія Ольги Бенди, то була настільки вражена її силою духу, що тієї ночі не могла зімкнути очей, — сказала під час церемонії Олександра Гільдебрандт, директорка музею та засновниця медалі, названої ім’ям її чоловіка. — Треба мати таку силу, так хотіти свободи для Вітчизни, так любити, щоби наважитися на такий крок! Ольга – сильна жінка, добра, світла, чудова. Хочу, щоб всі були такими, з неї можна брати приклад!
Справді, історія життя тендітної та водночас сильної вінничанки вражає. Вона – із багатодітної родини, перший шлюб виявився невдалим, тому в 23 роки залишилась із маленьким сином на руках. Та невдовзі сама пішла до військкомату та підписала контракт із ЗСУ. Військовий вишкіл отримала у Міжнародному центрі миротворчості та безпеки. Далі надійшла до 72-ої ОМБ. У її завдання входило готувати для бійців – Ольга працювала кухарем. Про ранок 14 травня 2017 року – день, коли втратила ногу, Ольга пам’ятає все у дрібницях.
– Коли прийшла до тями, страшно гуркотіло: снаряди розривалися один за іншим. У цю ж секунду в наскрізному отворі стіни промайнуло щось чорне. Це була 122-міліметровка. Вибухова хвиля підняла мене в повітря, я відчула, як вдарилася об щось головою, потім мене жбурнуло на підлогу і придавило до землі. Дуже пощастило, що в момент вибуху я перебувала у лежачому положенні, і осколки пронеслися прямо наді мною. Але ліва нога опинилася трохи вище рівня тіла, і в неї встромився один, досить великий осколок. Пам’ятаю, як, почавши «відключатися», подумала: «Ну ось і все, це кінець…
Кінцівку довелося ампутувати… Спочатку Ольга пересувалася на інвалідному візку, потім на протезі. Вийшла заміж за бійця Олексія та перебралась у столицю. А кілька місяців тому вінничанка взяла участь у марафоні морської піхоти в США та пробігла 10 кілометрів. Щодо нагороди в Берліні, то вона була для Олі цілковитою несподіванкою, однак напрочуд приємною і відповідальною.
Віталіна Трудько
