Добрий день, шановна редакціє! Я — Марина Кузьменко, мешканка міста Жмеринки Вінницької області. Хочу розповісти свою історію про безлад, який коїться в охороні здоров’я.
На 19-му тижні вагітності я стала на облік у Жмеринській районній лікарні. Вагітність протікала в мене добре, згодом на 28-му тижні вагітності ультразвуком було виявлено одноразове обвиття пуповиною плоду, а при наступному обстеженні на 33-му тижні вагітності було виявлено подвійне обвиття пуповиною довкола шиї.
Я виконувала всі поради та призначення лікарів, щомісяця їздила на УЗД до Вінниці, здавала призначені аналізи, результати аналізів були в нормі. Закріплений за мною лікар-гінеколог Жмеринської районної лікарні Митишина Олена Іванівна призначила дату пологів на 8 листопада, але внаслідок виявленого подвійного обвиття пуповиною довкола шиї мене скерували в патологічне відділення №5 Вінницької обласної лікарні ім. М.І.Пирогова на пологи.
5 листопада вранці з’явився біль внизу живота, який змусив мене до термінової поїздки до Вінницької лікарні на пологи. Прибувши в поліклініку обласної лікарні, я звернулася в кабінет 209, де мене оглянула лікар Дмуховська Раїса Василівна та скерувала для обстеження в кабінет 118 на УЗД, де після обстеження лікарі Пастернак Т.В. і Родюк М.П. скерували мене в 5-те патологічне відділення.
У 5-му патологічному відділенні мене оглянули завідувач відділення Банах Юрій Володимирович та лікар Леся Віталіївна і запевнили, що в мене все добре. Впродовж п’яти діб перебування у відділенні біль внизу живота не вщухав, я не могла ні стояти, ні лежати, ні ходити, але лікарі мене запевняли, що так повинно бути.
Всупереч запевненням лікарів, що все «ДОБРЕ», події вихідного дня, 10 листопада, для мене стали страшним сном. Медсестра, прослуховуючи мене, сповістила, що дитина «померла», та викликала лікаря УЗД. Але лікар УЗД Роднюк прибула тільки через 3 години, після проведення діагностики сказала мені: «Ви змушені змиритися з тим, що ваша дитина померла», – та навела такий приклад: «Йде людина по дорозі, її збиває машина. Ніхто від нещасних випадків не застрахований». Але ж я була не на дорозі та не вдома, я знаходилась п’ять діб з живою дитиною під наглядом лікарів, які постійно мене запевняли: «У вас все добре, будете народжувати самі».
Після смерті дитини лікарі розводять руками, не знають, чому все так сталось, а лікар Кукуруза Інна Леонідівна обмовилась переді мною та моєю мамою, сказавши, чому ж не призначили пологи на 8 листопада, цим дала зрозуміти, що біди цієї можна було уникнути.
Лікарі не визнають свою бездіяльність та халатність по збереженню життя новонароджених, посилаючись на інструкції та методички, не бажають приймати нестандартні рішення. Примусові пологи, кесарів розтин, існують зовнішні датчики для контролю відхилень у серцебитті дитини, адже вона в останні півтори доби була така неспокійна та штовхалась перед асфіксією.
При поверненні у Жмеринську районну лікарню виписки про пологи та смерть новонародженого районний лікар-гінеколог була шокована: породіллю зі здоровою дитиною скерували за отриманням кваліфікованої допомоги, а «класні» фахівці п’ять діб вичікували, доки мій «ще ненароджений син» задушився.
В нас така держава і такі Лікарі
Вбивці. І ще ні один лікар не відпо
вів за свою помилку. Історії хвороби чи пологів переписують і одягають на себе маску співчуття.