Бойовим другом бага­тьох вінничан, для родини якого наше місто другим домом після окупованого Донецька… Море квітів, сльози дружини Тамари, сина Георгія, сотні фронтовиків та волонтерів…

– Діма, Діма, — звучить надривне від згорьованої дружини Тамари… У Вінниці траур. Прапор України приспущено…

– Навпроти його будинку ми воювали в аеропорту Донецька! Із висоти 93-17 він показував мені свій балкон… Був абсолютно безстрашним! Він виходив у повний зріст із кулеметом на бетонку і просто кошмарив «сє­парів»! Новина про його смерть просто прибила всіх нас, бо таких Воїнів Світла в Україні мало! — розповів побратим загиблого лейтенанта із 93-ї бригади вінничанин Андрій Грачов. — Тим більше, Фірс із Донецька… І Діма справді мріяв із своєю родиною повернутись додому! І весь цей час із 2014-го він жив там, війні, а дружина Тамара і син Георгій десь поруч… У нього навіть місцем прописки стояла наша військова частина. Лише минулого року ми вмовили Діму і Тамару переїхати до Вінниці, сина відправили в 7-му школу, поставили їх в чергу на квартиру… Він три рази за ці роки підривався, був поранений, контужений… Бог його беріг, але не цього разу. Вже відомо, що Фірс ще 4-ма бійцями повертались на броні із бойового завдання по пе­ревіреній дорозі, але наїхали на міну від диверсантів… Хлопці жи­ві, а Діму ховаємо всім бата­льйоном і «Донбасом» у Вінниці на Алеї слави… Про Та­­мару і Георгія ми подбаємо.

А командир 93-ї ОМБр «Хо-        лодний Яр» у Вінниці ледь стримував емоції та розпач з приводу загибелі легендарного Фірса:

– Дмитро був одним із кращих і найбільш сміливих офіцерів. Для бригади це дуже серйозна втрата і 5-та смерть за цю ротацію… — розповів полковник Дмитро Брижанський. — Хлопці, які були на машині, зазнали контузії, але вижили. Дмитро, на жаль, загинув. На його похорон приїхали всі хто міг із бригади та майже весь вклад добробату «Донбас» зразка 14-15 років… Війна триває і йдуть, на жаль, найкращі…

Про переїзд родини Дмитра Фірсова до Вінниці розповів його побратим — «кіборг» Леонід Гуменний:

– Він був дуже крутим, справжнім воїном, і його реально боялись там, за лінією фронту! І його на цьому світі тримала сім’я — Тамара і син! Бо яка ще дружина жила на війні, але поряд із чоловіком? Діма мав грузинське коріння, народився там, в жінки собі взяв Тамару і який син у них красень! Тільки б не війна… — розповів Леонід. — Ми з Грачом запропонували Дмитру Вінницю. Фірсови півроку жили у мене та Андрія… Це справжня чоловіча дружба, що народилась на війні…

Тепер наш обов’язок подбати про оформлення громадянства України для Тамари, житло для цієї родини та освіту для сина…

За 2 години після панахиди від священників ПЦУ та владики Симеона труну загиблого винесли із Будинку офіцерів найближчі друзі та бойові побратими Фірса — Грачов, Льончик, бійці 93-ї і «Донбасу»… В цю мить прощання із Фірсом на коліна стали всі присутні — близько 500 вінничан і військові із всієї країни, найближчі друзі, бойові побратими грузинська діаспора.

Вічна пам’ять Воїну-захиснику…

– Загинув на війні з московитами! Дмитро — Воїн Світла, що, як Ісус, віддав життя за нас! І за Україну! Мав ім’я Дмитро на честь богині землі та родючості. Але через війну перекував плуги на зброю і захищав своє місто, свою землю та свою Україну! – лунало у Вінниці в понеділок. – Дмитро на війні із перших днів! Воював із 2014-го, Донецький аеропорт, десятки населених пунктів, Бахмутка, і там він загинув…

Дмитра Фірсова поховали на Алеї слави поряд із полеглими на війні вінничанами. Його родина тепер живе у Вінниці…