У наш район приїхало десь 36 людей із Італії, 75 — з Польщі, є з Чехії, Іспанії та Німеччини. Але вони ходять по місту, ходять на базари без масок. Навіть у гості до родичів та сусідів. Це викликає обурення, але ми нічого зробити не можемо.

Одній заробітчанці зробили зауваження, то син почав погрожувати усім за її переслідування. Голова села самоусунувся, каже — це має робити фельдшер або поліція.

Людмила, Липовець

Я сама заробітчанка, два тижні тому приїхала із Польщі. Зустріла у своєму райцентрі страшну недоброзичливість. Люди шарахались… Але ж я не знала, що треба сидіти вдома, мене ніхто не попереджав.

Олена, Могилів-Подільський район

Скажіть, чому так сталось, що до нас щоденно везли по 40 літаків із евакуйованими із епіцентру вражених коронавірусом країн Європи, везли десятками поїздів і сотнями автобусів та маршруток, а людей не відправляли на карантин, як у інших країнах, а просто, помірявши температуру, відпускали? Хіба ми не бачимо, що це неефективно? Проаналізуйте лише один рейс за 11 березня із Женеви, з якого у 14 пасажирів вже виявили коронавірус. Вже після міряння температури. І це лише тому, що нардеп Шахов пройшов тест, то уявіть собі, що ми могли завезти в інших літаках та потягах, автобусах. І що – вражені коронавірусом повернуті заробітчани позаражають своїх дітей, дружин, рідних. Ну, невже не видно по Чернівцях, де вже села інфіковані чи із підозрою? Чому все робиться не систематично і через ж…?

Петро, Немирів

Я залишилась в Італії. Розумію, що мені тепер допоможе лише Бог. Але в двох синів кредити більше 10000 доларів за квартири. Треба заробляти. В мене таке оправдання – тут я у маленькому містечку, доглядаю за старенькою італійкою, не виходжу з хати. А для евакуації до України потрібно було проїхати враженою коронавірусом пів Італії. Далі проводити час в аеропорту – де, на мою думку, кишить бацилами. Те саме в літаках, де контактуєш невідомо з ким. Тоді знову аеропорт і добирання в райцентр України. Разом із такими ж, як я…. Хіба це безпечно? Тому надіюсь лише на Бога. Розумію: раптом що – мене чекає кремація і якась невідома могила на чужині. Це страшно, але це реальність…

Тетяна, Бершадський район

Знаєте, моя сестра не евакуювалась, а залишилась в Італії, де люди заражаються як мухи. Бо дітям треба грошей… А діти вже встигли в Єгипті родинами відпочити за мамині гроші – ніде не працюють, а ремонти поробили круті, машини покупляли, гаджети найдорожчі… Дивлюсь і думаю: заради кого ці наші заробітчани ризикують життям? Що вони заробили – на ліки, якими будуть лікувати заражених привезеним з Європи вірусом…

Марія, Вінниця

От дивлюся я, як радіють китайці — і плакати хочеться. Вивели в тій секретній лабораторії цей страшний вірус – заразили ним світ! І тепер ми маємо просити якісь там МВФ, ООН дати кредити чи допомогти нам? Як це так – чому не збирається РАДБЕЗ того ж ООН і не зобов’язує Китай безкоштовно допомагати Україні та іншим враженим країнам?

Так вам і треба, жлоби! Повибирали дитсадок у владу, довірили їм свої життя. А тепер що? Немає на кого надіятись? Позичте в Гончарука самоката та й покатайтесь разом із новими обличчями – може, пронесе! Бо у світі лікарні оснащують, стадіони переобладнують для хворих… А у нас ролики зрежисовані знімають! Особливий привіт раднику міністра і нардепу Радуцькому – не сняться кошмарики, коли забрав у власного народу і продав у Китай мільйони масок і підняв 200 лямів?

Олександр, Вінниця

Усі випадки коронавірусу до нас привезені нашими земляками із-за кордону. Частина з них – туристи, які вирушили в мандрівку, незважаючи на попередження влади, що може бути біда. Інші поїхали за євробляхами і застрягли там.

А переважна більшість – це наші ж люди, яких ми називаємо заробітчанами. Вони працюють за кордоном, бо там більші зарплати. Ми розуміємо, що жодних внесків у нашу систему соціального страхування вони не сплачують. Тим часом, медицина в Україні утримується в основному за рахунок платників податків. Але з кожним роком їх стає все менше, а зараз, взагалі, через карантин ті податки не буде з чого платити. Малий та середній бізнес недорахується сотні мільйонів. Тисячі людей залишаться без роботи та без зарплат…

І як тепер нам бути? Де брати мільярди для ненажерливого вірусу? Кому надавати медичну допомогу? Чим лікувати? І чи виправдані наші жертви, матеріальні та фінансові? Адже з початку світової пандемії до України з Італії, Іспанії, США, Німеччини, Австрії, Польщі та інших вражених країн повернулись десятки тисяч українців. І вони продовжують прибувати з епіцентрів пандемії. І де гарантія, що вони не інфіковані?

Так, це наші родичі, друзі, які там заробляють для своїх родин, але ж не для нашої української медицини. Президент Білорусі Лукашенко відмовився забирати земляків із Європи. Мовляв, там працюють, платять податки, то нехай там і лікуються.

Ми своїх забираємо і лікуватимемо, інакше вони заразять сотні інших. Тривожно тільки, що тих тестів, які використають для заробітчан, може не вистачити для сумлінного українського платника податків, за чиї гроші утримується медгалузь. Вчора в уряді назвали суму, необхідну для подолання в Україні епідемії. Це 100 мільярдів гривень!!! При 70 мільярдах дефіциту в бюджеті.

Тому, здається, справедливим буде визначити реальну мінімальну ціну за медичні послуги з лікування коронавірусу і зробити для таких, можливо і вимушених, неплатників податків ці послуги платними. Щоб було за що купити нові тести та медичні засоби.

А наших земляків, котрі повернулися і повертаються в Україну, ще раз хочеться по-людськи попросити самоізолюватись на два тижні. Будьте чесними по відношенню до людей, які утримують на собі цю країну. Щоб вам і надалі було куди повертатись.

Василь Положинський,
Шаргород

За минулий рік українці за кордоном встановили рекорд по грошових переказах своїм сім’ям. Здається, чотирнадцять мільярдів доларів. Ці гроші пішли в будівельну галузь, були витрачені в магазинах, закладах громадського харчування і т.д.

З них підприємства та під­при­ємці сплатили податки. Це крупні суми. Переконана, що наші роботящі люди й тут могли б заробляти гідні зарплати, якби держава створила для цього від­повідні умови. Тому заробітчани не винні, що мусять жити й заробляти там. По суті, ці люди — найбільший інвестор у нашу економіку.

Зараз їх намагаються звинуватити, що везуть сюди коронавірус. А хіба наш нардеп Шахов не привіз цю заразу з Європи? Усі ми під Богом ходимо. Треба залишатися людьми. Тим більше, що ніхто не знає, як воно далі повернеться після цієї епідемії. А націю треба ліпити докупи.

Віра Богач, читачка

Від редакції. Просимо правоохоронні органи звернути увагу на повідомлення наших читачів.