Сніжана Подолян з Тростянця ніколи не сподівалася, що може стати зручною підставною особою у проведенні однієї земельної оборудки. Але коли у службі соцзахисту їй повідомили, що вона має повернути державі десятки тисяч гривень, котрі їй виплачували на дітей, то зрозуміла, як її використали. Ось, що вона розповіла:

«Я мама трьох малолітніх дітей, сама сирота, навчалася у Тульчинській школі-інтернаті. Якось у службі соцзахисту мені повідомили, що я маю повернути 46 тисяч гривень виплат на дітей, бо нібито я продала нерухоме майно за 93 тисячі гривень і через це втратила право на соціальні виплати. Але насправді я нічого не купувала і не продавала! До мене звернулася чиновниця з Тростянецької селищної ради (прізвище вказується – ред.) і попросила, щоб я надала їй копії своїх документів, аби вона могла переоформити якусь землю. Про що йде мова насправді – мені ніхто не пояснював і я нічого не знала. Просто запитала, чи це не вплине на дитячі гроші. Мене заспокоїли, мовляв, все буде добре. Минуло трохи часу, і мені зателефонувала ця чиновниця, попросила підійти до нотаріуса. Коли я туди прийшла, там на мене вже чекав син голови Віталій. Нам зачитали документ купівлі-продажу землі, де я зазначена як продавець, а Віталій – покупець. Я підписала цей документ, і він мені заплатив 700 гривень. От і все! Я навіть не бачила тих грошей, ніколи землі не мала. Та навіть власного житла не маю, і мене нікому захистити… А тепер, виходить, за все я ще й маю повернути дитячі виплати! Як ми маємо жити далі?»

Керівник районного відділу соцзахисту Наталя Томін пояснила:

«Дуже жаль, але ми їй нічим не можемо допомогти. Вона втратила право на допомогу і тепер тільки у вересні може звернутися до нас з повним пакетом документів. Оскільки ми є головними розпорядниками таких бюджетних коштів, то до наших повноважень входить вибіркова перевірка і верифікація. Так от, за результатами такої верифікації ми отримали інформацію, що ця особа продавала нерухоме майно. Ми провели перевірку, взяли дані з Єдиного державного реєстру фізичних осіб у податковій службі і з’ясували, що Сніжана Михайлівна справді у 1 кварталі 2019 року продавала нерухоме майно. Ми запросили її, розпитали. Виявилося, що дуже швидко на неї оформили землю, яку вона потім продала. Нотаріус наголошував їй – уважно договір читай. Там вказувалося, що вона – продавець 2 гектарів землі… У нас не було жодного виходу, вона ніяк не могла довести, що насправді тих грошей в очі не бачила. І, згідно із законодавством, вона мала повернути суму, котру не включила у доходи. Ми провели перерахунок, і по двох видах допомоги вона мала повернути майже 46 тисяч гривень. Вона плакала, побивалася, що немає де взяти ці гроші. Але що ж нам робити?»

Після гучного скандалу Сніжана Подолян з’явилася у службі соцзахисту вже разом з покупцем, і той заплатив цю суму. А вона вже й претензій не має, готує документи, аби відновити виплати на дітей. Та такого більш-менш благополучного завершення справи могло б і не відбутися, коли б не втрутилися громадські активісти та учасники АТО. Вони розповіли ось таке:

«Якби запитати будь-якого мешканця Тростянця, чи хотів би він отримати землю тут – ніхто б не відмовився. Але це не усім доступно. Згідно з чинними законами, громадяни мають право на 2 гектари землі. А щоб отримати вісім, які тепер є у власності Віталія Червонецького, то потрібно обійти закон. На нашу думку, це зробила його мати, голова селищної ради Людмила Червонецька. Виділення найкращих земель запасу вона погодила на кількох осіб: на старого рома Петра Скрипача, Богдана Бричука, Сніжану Подолян та ще двох невідомих. Всі вони отримали землю для ведення сільського господарства і негайно продали її 34-річному Віталію. Чи не підставні це особи? І це в той час, коли учасникам АТО роздавали землю у чагарниках та хащах…

Земля була оформлена у лютому – березні минулого року. До того її орендував Тростянецький м’ясокомбінат. Коли договір оренди закінчився, то земля повернулася у користування селищної ради. Тому ми хочемо запитати, на яких підставах сім’я голови засівала її сільськогосподарськими культурами. Синові виділено дві ділянки для будівництва і обслуговування, виділено дві ділянки і чоловікові селищної голови. Ще за межами Тростянця є вільні землі, де син та чоловік очільниці Тростянецької ОТГ засівають їх. Це ще 25 гектарів. Чи законно це?

Живе сім’я селищної голови у будинку площею понад 300 кв.м. Фактично це колишнє приміщення лікарні, викуплене Червонецькою. У ньому проводиться комерційна діяльність (працює аптека, платні послуги з фізіотерапії, лікування, реабілітації). А податки де? Приховуються? Було б це не так сумно, якби мова йшла про пересічних людей, а не про сім’ю посадовця».

Від редакції. Керуючись принципами демократичної журналістики та свободи слова, готові вислухати згаданих осіб та інші точки зору.

Наталка РОМАНЮК,
громадський активіст