Навесні у лісах найпівденнішої частини Поділля, що межують з Одещиною та Молдовою, можна почути характерний звук «шлюбного періоду» самця фазана.
Вінниччина – край, непритаманний для проживання фазана, теплолюбивого, більш південного і степового птаха. Однак завдяки старанням лісівників держлісгоспів, які розводять фазанів та випускають у природу, а також ініціативі мисливців, які за власні кошти купують птахів, щоб випустити, «царський птах» поступово приживається у наших краях. Лісівники та мисливці випускають, а природа – приймає. Кліматичні умови змінюються, зими у нас стають теплішими і малосніжними – це сприяє розмноженню фазанів. Правда, часто вони стають здобиччю лисиці, щільність якої у нас давно перевищує оптимальну.
Розведенням фазана звичайного у напіввільних умовах серед держлісгоспів Вінниччини займаються в Іллінецькому, Гайсинському та Крижопільському лісгоспах. Облік мисливських тварин у 2020 році зафіксував 573 фазани в угіддях цих підприємств.
Першими узялись за цю справу іллінецькі лісівники і досягли хороших результатів. У вольєрі для напіввільного утримання на території Оратівського лісництва використовують сучасні інкубатори, доглядають птицю професійні працівники фазанарію. Потім фазанів реалізовують, а ініціативні мисливці випускають чимало птаства в ліси. Цього року чекають тепла, щоб маточне поголів’я фазанарію розпочало нестися, і тоді буде можливість закласти яйця до інкубаторів, розповів мисливствознавець Іллінецького лісгоспу В’ячеслав Яворович.
Мають фазанарій і гайсинські лісівники, які минулого року чотирма партіями випускали фазанів у ліс, усього понад 300 птахів. Жителі місцевих сіл уже можуть побачити «царську птицю», яка забрела на поля, околиці населених пунктів. Бачать час від часу птахів і лісівники, хоча важко стверджувати, наскільки високою є щільність фазана у лісових угіддях Гайсинського лісгоспу.
Так, розводити фазана – це досить нелегко фізично та фінансово затратно. Вдалось прижитися фазану в природному середовищі у лісах найпівденнішої межі Крижопільського лісгоспу – у Піщанському районі, на територіях Рудницького та Піщанського лісництв. Гуляючи навесні у лісі, можна почути характерний для фазанового самця клич у шлюбний перід. Звук мало схожий на пташиний, більш нагадує ревіння. Лісівники розповідають, що часто бачать фазанів у лісових угіддях. Чим так хороше фазанам у цій частині Вінниччини?
По-перше, вже кілька років як лісівники Крижопільського лісгоспу випускають фазанів у лісові угіддя, розводять птаха у фазанарії Піщанського лісництва. По-друге, тут для птаха сприятливі температурно-клітаматичні умови, тут справді південніше, ближче до Молдови, тому й тепліше. І врешті, далеко не останній фактор – наявність природних ворогів. Ніхто не каже, що у Піщанському районі немає лисиць. Однак варто віддати належне свідомим місцевим мисливцям. У селі Яворівка Піщанського району є мисливська бригада під керівництвом Олександра Цвідрука, які з власної ініціативи тримають на контролі чисельність шкідливих хижаків.
– За сезон вони відстрілюють 90-100 голів лисиць, – розповідає лісничий Рудницького лісництва Олег Клопотнюк. – Зазвичай вони тримаються ближче до сільгоспугідь, де є залишки зерна, соняшнику, а також у чагарниках, адже харчуються насінням трав, ягодами, взимку ласують шипшиною. А ще фазан селиться у балках, порослих чагарниками та травою, а наявність поблизу чистої проточної води – обов’язкова для нього. Тому в нашому лісництві вони зустрічаються у тих обходах, де протікає річка Кам’янка, у очеретяних заростях, поблизу лісових аж до Придністровського кордону.
Оксана Нікітіна,
Вінницьке ОУЛМГ
