Це зустріч Симоном Петлюрою «в центрі) частин української армії Михайла Омеляновича-Павленка (з рукою на перев’язі), які повернулись із Зимового походу., – зазначено в описі до світлини на сторінці Ukrainian military honour 3.0.

А центр історії Вінниці показав до цієї пам’ятної дати свій міні-фільм про Писарівку із таким анонсом:

6 травня 2020 року виповнюється рівно 100 років завершення Першого Зимового походу – унікального партизанського рейду українського війська, який переможно завершився на теренах Вінниччини. З цієї знаменної нагоди презентуємо вашій увазі інформаційно-просвітницький ролик, створений нашою інституцією спільно з Управлінням культури і мистецтв Вінницької ОДА та Українським інститутом національної пам’яті., – зазначено на сторінці Центру історії Вінниці в соціальній мережі.

Окрасою стрічки стали місця зйомок: село Писарівка на Ямпільщині зі збереженим млином початку ХХ століття та мальовничі береги річки Дністер поблизу сучасного українсько-молдовського кордону. Саме тут 100 років тому передові відділи «зимопоходців» зустрілися з розвідувальними підрозділами 2-ої Стрілецької дивізії Армії УНР, що наступали із заходу разом із польськими союзниками для спільної боротьби проти Червоної армії.

Окрім унікальних кадрів параду українського вояцтва у місті Ямпіль 10 травня 1920 року, у зйомках використаний цінний фондовий предмет Центру історії Вінниці. Це – музейна репліка Бойового прапору 3-ї Залізної стрілецької дивізії, створена для нас із дозволу Міністра оборони України (2014-2019), генерала армії Степана Полторака. Окрім оригіналу, в Україні існує лише дві репліки знамена.

Приємного перегляду!

Перший Зимовий похід тривав 5 місяців (6 грудня 1919 – 6 травня 1920). Окрім Вінниччини, рейдова операція тилами Збройних Сил Півдня Росії та Червоної Армії пролягала сучасними Житомирською, Київською, Черкаською, Кіровоградською, Миколаївською, Одеською областями. Було подолано 2 500 км. Очолював операцію генерал-хорунжий Армії УНР Михайло Омелянович-Павленко. Бойове ядро підрозділу складали 2 тисячі багнетів, 1 тисяча шабель та 14 гармат. За час походу військо мало понад 100 дрібних сутичок і 50 серйозних успішних боїв з ворогом.

Єдина бойова нагорода українського війська – орден Залізного Хреста «За зимовий похід і бої» була утверджена саме для учасників походу, з яких було нагороджено – 1668 чоловіків, а 5 жінок удостоєні жетона Залізного Хреста. Пам’ять про подвиг «зимопоходців» та неперервність української мілітарної традиції збережено до нашого часу: минулого року 28-ма окрема механізована бригада ЗСУ отримала почесне найменування «імені Лицарів Зимового Походу».