Останнім часом в області саме Левченка «демонізували» як «сірого кардинала», «безжального перемовника» і «усміхненого «палача» в питаннях добровільно-примусового об’єднання громад!

Нині, коли Вінницьку область таки поділили на 63 ОТГ і 3 чи 5 районів після всіх цих безкінечних перемовин, словесних боїв, погроз, матюків та «впливів», Олег Левченко дав ексклюзивне відеоінтерв’ю «33-му каналу».

– Так, я йду на «дємбель» – бо мавр зробив свою справу і мавр має право йти! Але реформа триває, і це рішення Кабміну означає лише одне – перемовини і сварки закінчені, на порозі нове життя і вибори почались ще вчора! На них виграють ті, хто саме ініціював створення ОТГ, не був політиком, а пахав, як віл, у своїй громаді… Та не обманув людей! Бо розмов на цю тему ще з часів команди Сергія Татусяка було багато… Але вдалось це Володимиру Гройсману, який знайшов політичну волю після Майдану розтрясти це болото і запустити свою найвдалішу реформу децентралізації разом із створенням ОТГ.

Що далі? Далі вибори 25 жовтня, ліквідація ОДА і РДА, створення виконкомів у місцевих радах та повна передача усіх повноважень на місця до кінця 2021-го року…

– Чому 63 ОТГ, а не 168?

– По-перше, це результат дискусій та дуже непростих діалогів. Час політиків прошов, тепер – час господарів! Тим, хто думає на 10 років вперед, щоб стало і дітям, і внукам. І своїм, і чужим. І ще вчора настала пора будувати свої нові громади і думати, хто їх очолить та стане депутатами, старостами, головами… І цим дядькам і тіткам, які йдуть на вибори 25 жовтня, доведеться оглядатись на людей, бо їм вже нічого не пробачать, і спитають люди більше, ніж із президента чи нардепа у Києві!

Чому 63 — бо безліч малих громад вже показали, що за 3 роки «самостійного плавання» вони не можуть самі звертати свій бюджет… І для цього їздять до Вінниці за цими послугами. Тому менше 5 тисяч мешканців у ОТГ немає, тому у нас лише 3 чи 5 районів та враховані всі відстані до школи, лікарні та «столиці» громади…

– То 3 чи 5 районів?

– Це вирішать політики у Києві… Бо громада і район — це різні речі. Всі послуги будуть у громаді, а нагляд у районі… Тому мати в себе у громаді район — це не буде добре. Це «контрольор» у сусідньому кабінеті! І тут простий вибір… Ви хочете 27 дядьків на джипах, які ходять, заважають працювати і щось для себе рішають, чи 3? Відповідь — очевидна!

І відстань має значення, бо райцентр не може бути для Вінниці у Жмеринці… Хоча я сам із Жмеринки і дуже її люблю. Так само по Калинівці… Тому буде чи 3, чи 5!

– Наші вінницькі нардепи сильно впливали і підрулювали карту по багатьох ОТГ, де у них бізнес, земля чи родичі?

– Впливали і будуть впливати… Бо кожен мажоритарник вважає, що відповідає за цю територію. Тому ми мали із ними десятки зустрічей, і можу сказати, що компроміси були знайдені. Не хочу грішити, але політичні мотиви тут також були! На щастя, нам вдалось їх переконати «рулити», як хочуть люди, а не місцеві олігархи… В інших областях було значно гірше домовитись.

– І хто з місцевих олігархів «топить» за Ладижин?

– Хто б не «топив» від МХП, але Ладижин не готовий до «столиці» району… Там немає кадрів, приміщень і місцеве самоврядування цього відверто не хоче. Тому не Ладижин, а Тульчин чи Гайсин? Все вирішать політики, де кожен — від МХП до Порошенка — має свої інтереси на Вінниччині.

– Ти не боїшся, що нові «князьки» і «феодали» просто куплять поліцію, контролерів та очолять міні-держави в Україні?

– Є таке… Їх вже видно! І їх треба показувати, як вони жирують, як виписують собі мільйони на зарплати і всіх родичів беруть на роботу «в прислугу»… Бо поряд є люди, голови, які набагато краще працюють за значно менші гроші із бюджету ОТГ. Бо держава втратила нагляд, і це добре… Але! Держава має контролювати хоча б державні програми – освіта, медицина, соціалка — та цементувати відповідальність цих обраних людей. Не тюрмою і залякуваннями, а відповідальністю. Це важко, але це можливо. А ще має бути відкликання обраного посадовця, щоб він був «під віником» громади… Це нормально…

– Хабарі для «рішалова» були? Скільки пропонували тобі?

– Приїздили перемовники, обіцяли 10-ку в «баксах»… Лякали прокуратурою! Але не я всі питання вирішую. Остаточне рішення все одно за головою ОДА… Було море матюків, образ, плювались, стояв у Соколі між двома натовпами, як «волнорез»… А ще тисячі листів із такою лексикою від «Ми тебе знайдемо, су…а!» до «Тобі не минеться, Бог тебе покарає!» Все було! І є моменти, коли я відкрив для себе абсолютно нових лідерів громад, простих роботяг, трударів, господарів, які щодня «пашуть, як віл»… Ну, і є такі, кому я руки не подам до кінця життя…

На «губернатора» також був тиск зі всіх сторін та на ще вищому рівні. Але це може коментувати лише сам пан Скальський.

– Чи всі ОТГ виживуть за рік-два? І хто має найбільше шансів виграти вибори тут 25 жовтня?

– Виживуть не всі… Навіть одна із перших ОТГ в області — Студенянська – має досить жорсткі виклики часу… Її залишили суто політично, бо це «герої нашої доби» на кордоні із Придністров’ям, які на своєму прикладі показали перший позитив для ОТГ на Вінниччині. Але їм рано чи пізно, як і ще 5-6 ОТГ, доведеться об’єднуватись із ще сильнішими…

І вибори виграють ті «піонери», які не побоялись об’єднати свої громади і повели людей до успіху…

– Якою буде «Велика Вінниця» після приєднання сусідніх громад?

– Вінниця буде розростатись, і це всім зрозуміло, бо люди хочуть жити, працювати, лікуватись і навчатись, як у місті… Але на цьому шляху до об’єднання було «хуторянство», дрібне та велике, яке блокувало дороги, виводило людей та провокувало конфлікти. Втім, час показав, що ці сусідні громади все одно пішли за Вінницею… Знаю, що тут окремою «картою» була земля. Мовляв, її заграбастають, відберуть чи змусять платити за неї податки… Податки – це правда! Решта – це спекуляції, бо Вінниця має рости, розвиватись і ставати ще більш комфортною. Недарма всі передмістя забудовані котеджами, де живуть всі із міста… Це нормальний європейський процес, який ніхто не зможе зупинити.