Бо у Вінниці є філіал лікарні, яка народжує за гроші дітей для іноземців.
«Венеція» лише для біологічних батьків — іноземців. Сурогатних матерів заселяють у гуртожитки.
Скандалу навколо клініки «Біотех» та 46 немовлят, які, як товар, зберігаються у центрі Києва, в готелі «Венеція», бо їх через карантин не можуть вивезти за кордон їхні біологічні батьки, уже прогримів на увесь світ. Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денисова звернулася до НПУ, МОЗ, Мінсоцполітики з вимогою щодо негайного реагування на ситуацію, невідкладного удосконалення законодавства в частині репродуктивних технологій сурогатного материнства для іноземців та недопущення безконтрольного вивезення дітей за кордон.
Всі політики «на вухах», церква взагалі вимагає заборонити такі людські інкубатори в Україні. А до скандалу сурогатне материнство існувало в Україні та Вінниці роками. Уже десятки наших землячок за 10 -15000 у.о. (половина клініці – половина їм) виносили сурогатних дітей іноземцям. Послугами сурогатних матерів скористались Пугачова з Галкіним, Кіркоров і Лазарєв. І не приховують це…
Що ж насправді відбувалося у тій клініці та готелі,чому виник скандал — намагався з’ясувати наш кореспондент.
Як виявилося, у цій клініці працює наша землячка з Вінницького району. Вона там серед молодшого медичного персоналу. Посада хоч і невисока, але роботою задоволена. Туди її влаштувала теж знайома, бо «з вулиці» у клініку не приймають, потрібні рекомендації.
– Вона вам не може нічого розказати, бо підписувала заяву про нерозголошення. Тим паче зараз, коли стільки галасу навколо цієї історії. Поки не почався цей скандал, Таня (ім’я змінено — авт.) була вдома, їх розпустили у відпустки, бо кордони закриті, клієнтів немає. А тепер викликали на роботу, бо в клініці перевірки, — розповідає подружка з її села. — Знаю, що робота подобається. Тих, хто там довго працює, фірма навіть житлом забезпечує. Там високі зарплати, соціальний пакет. Таня розповідала, що готель «Венеція» для іноземних клієнтів клініки будували.
Іноземці там живуть до пологів і після них певний час, доки не владнають усі процедури з вивезенням дитини. Сурогатних мамочок там не заселяють. Таких беруть переважно з киянок або орендують для приїжджих квартири. В цьому сезоні було 3 із Вінницької області. Та після судів із жителькою з Козятина, яка воювала за двійнят і таки забрала їх у іноземців, керівництво наших бере неохоче. Але, як знаєте, у нас у Вінниці є свій такий «інкубатор» – клініка на Келецькій, обвішана прапорами, та на Першотравневій. Відбирають жінок, які вже народжували і мають здорових дітей. У них спочатку беруть аналізи, перевіряють прискіпливо на усі болячки, вади, а потім запліднюють чужим біоматеріалом. З «новачками» проводять роз’яснювальну роботу психологи і не тільки, що діти, яких вони виношують, насправді не їхні, вони лише — як інкубатор для зрощування…
Приєднавшись до форуму жінок, які проходили програму сурогатного материнства у «Біотех» та інших подібних клініках, мені вдалось вийти на двох вінничанок, Ольгу та Ірину, які там народжували:
– Як побачила сюжет про цих дітей, мало не збожеволіла, бо серед них, напевно, і моє немовля. Я виношувала дитину для подружжя італійців, була впевнена, що вони її вже забрали, бо пологи були ще на початку весни. Не знаю, може, щось пішло не так, може, від дитини відмовилися? Я б її собі забрала, але по контракту не маю права. Вони мене потім по судах затягають, якщо не приб’ють, — ділиться Оля. – Пізніше стало зрозуміло, що Україна закрила в’їзд для іноземців, припинила процедури всиновлення через карантин. А це ж чимало документів. Тому підняли такий скандал. Показали, скоріше, для тих батьків – мовляв, забирайте. Чи краще купуйте – привозьте гроші, бо діти вже готові…
Її подруга Ірина — сурогатна мама з досвідом. У «Біотех» народжувала першу дитину, була розчарована «сервісом» і уже згодом надавала свої послуги для інших подібних клінік.
– Була у цій клініці за програмою СМ. Не можу сказати, що було дуже погано, але й хорошого мало. Склалося враження, що туди беруть усіх підряд. Не раз у холі гуртожитку, в якому проживала, зустрічалась зі схожими на бомжих. Бо на останніх місяцях ми лише там живемо, щоб і з нашої сторони ніхто не побачив – і з їхньої нагляд був. Оскільки бували випадки, що жінок штучно запліднювали, а вони їхали додому – переривали вагітність і уже від своїх чоловіків вагітніли… і жили собі до пологів за кошти клініки та багатих спонсорів–іноземців. А далі брали ДНК і доводили, що це їхні діти.
Персонал клініки ставився до нас, як до людей нижчого сорту… Мені втюхували купу якихось медпрепаратів, три місяці тільки на гормонах сиділа…Вже як приїхала, маєш бути під їхнім наглядом. Мене ще з п’ятьма дівчатами поселили у квартирі типу гуртожитку… Усі один в одного на голові, ніякого особистого простору. Нікому до нас ніякого діла.
Раз на тиждень приїжджала куратор, і то на кілька хвилин… Найбільше претензій до оплати: 10-12 тис. євро — це найменша такса серед усіх клінік подібного профілю. За кесарів розтин доплачували лише 200 євро, коли в інших — від 1000 до 1500 євро. Контракти їхні взагалі «фуфло». У нормальних клініках контракт підписується у 4 екземплярах (для тебе, біологічних батьків, клініки та нотаріуса) на спеціальних бланках з мокрою печаткою. Вказуються усі ризики — як для сурогатних матерів, так і для біобатьків. А тут на А4 нашкрябали те, що їм вигідно, і все…
Один раз мені вистачило… Наступного разу уже не полінувалася і пошукала кращу клініку. Бо якщо уже погоджуватися на таке, то у кращих умовах, а не довіряти стадному інстинкту і бігти туди, куди усі…
– А чому ви дивуєтеся? Довели людей до зубожіння, що жінки змушені торгувати своїм тілом… і як проститутки, і як сурогатні матері… До карантину працював водієм на маршруті «Вінниця-Київ», щодня на зупинці «Метро Житомирське» підходили кур’єри і просили дозволу розклеїти в салоні оголошення від «Біотех», я був не проти, бо за кожне оголошення по 20 грн. платили. До кінця дня жодного (!) оголошення не залишалося, все зривали пасажири… Отже, є попит, — каже водій із Вінниці, який був у Києві на заробітках — Олександр Костюк.
Отож, де подінуть народжених малят – віддадуть сурогатним батькам чи в будинки дитини, бажаючим забрати їх сурогаткам? Чи буде і далі діяти цей дозвіл на використання наших жінок у ролі інкубаторів? І чи розвиватиметься цей прибутковий і для багатьох дикий бізнес в Україні, чи заборонять його – відслідковуватимемо разом.
Міла ПОЛІЩУК
