Коли ми познайомилися, він був найпопулярнішим хлопцем на районі, а я малою та сором’язливою.
Була шалена гроза, я поверталася сама додому з дискотеки після півночі, а він поїхав та завіз мене під самісінький будинок. З того дня ми з ним почали спілкуватися. Як-то кажуть, він був авторитетом з району – на нього казали Ключ. Йому було 29, всі поважали і боялися, навіть, коли мене хтось ображав у школі, то він приїздив і розбирався – потім переді мною вибачалися.
Скільки бруду мені про нього говорили, але я нікого не слухала, або просто не хотіла чути, для мені він був найкращий – поганий хлопчик з дорослої тусовки. Я навіть не хотіла уявляти наслідки — до чого це спілкування приведе. З часом у нас закрутилася любов. Мені казали, що в нього таких, як я, багато, але ці слова були нічим у порівнянні з його обіцянками. Так і склалося.
Після закінчення школи я вступила на заочний відділ навчання, бо відразу завагітніла та почали будувати з ним сім`ю. Довгий час я плекала на це великі надії, та навзаєм отримувала лише синці та зіпсований настрій. З часом він взагалі перестав дозволяти мені виходити гуляти та спілкуватися з подругами. Я – жінка місцевого “авторитета”, закінчила школу з золотою медаллю, і що тепер? Сиділа вдома, виховувала дитину та займалася городом. Зате мій чоловік щодня по барах та кабаках. Невже я цього заслужила? Не вірилось, але так сильно його любила, що коли завагітніла вдруге, то навіть не думала про аборт. І потім народилася Маша. І наче все було нормально, аж поки він в черговий раз не прийшов додому п’яний настільки, що не міг встояти на ногах. Побив маленьких дітей, а мені проломив голову, добре, що сусіди почули виск — викликали «швидку» та поліцію. Коли прийшла до тями в лікарні, то врешті зрозуміла, у що я втягнула своє життя.
Близько року була під наглядом у лікаря, збирала потрібні документи та продавала будинок. Так, у Вінниці ми купили значно меншу квартиру, але тепер живемо подалі від злих очей та нашого колишнього татуся і чоловіка, а ще краще, що тут ніхто нічого не знає про його славу. Я не шкодую про двох діток – вони мої янголи, вони мої крила. Та шкодую про те, що обрала для них такого жахливого батька, який ніколи не стане справжньою опорою для моїх дівчат. Тому я прошу всіх добре думати перед тим, як вестися на «поганих» хлопчиків та їхні обіцянки-цяцянки.
Колишня дружина Ключа — Анастасія
Что-то подобное уже было где-то полгода назад. У вас что, фантазия не работает? Одно и то же сочиняете? История как под копирку только имя другое. Вы что считаете, что все лохи? Не позорьтесь с такими сочинялками.