У розпал медоносного сезону наша редакція отримує тривожні новини з різних районів про масове вимирання бджолосімей. Земля під вуликами вкривається тільцями мертвих комах, а на полях агрогосподарств вже починають рости погрозливі «оголошення». Якщо спостерігається масова загибель бджіл не лише в одного господаря, а й на сусідніх пасіках в радіусі навіть до 10 кілометрів, це свідчить тільки про отруєння – стверджують фахівці.

«Найбільше небезпечні препарати для бджіл – це неонікотиноїди, перитроїди та фосфор органіка. Ними зазвичай протруюють насіння, посадковий матеріал, обробляють сади та рослини від шкідників. Перші ознаки, коли слід бити тривоги – комахи втрачають у повітрі орієнтацію, губляться та не долітають, – пояснює Тетяна Єфіменко, завідувачка лабораторії технологічних та спеціальних відходів профілактики хвороб бджіл «Інституту бджільництва імені П.І. Прокоповича». – Частина бджіл вже не повернуться до вулика, а залишаться у полі. Деякі будуть повзати, льотна відійде, але з пилком може принести отруту до вулика і нашкодити молодій бджолі. Якщо ж молода залишиться, її треба обігріти та нагодувати. Тому втрати будуть все одно колосальні. Тим паче бджоли – це ж не лише мед, а насамперед запилення та урожай. Європа заборонила реєстрацію неонікотиноїдів, вже навіть китайці ними не користуються, зате вони самі активні продавці. Наше Міністерство екології, яке повинно дбати про довкілля, збирає комісію, яка продовжує реєструвати препарати під різними назвами, але групи тих самих неонікотиноїдів…»

На практиці довести вину фермерів вкрай складно – кажуть юристи. Адже слід оперативно провести низку дороговартісних аналізів, підключити захисників, аби ті могли довести, що винні конкретні господарства. А більшості пасічників такі витрати не по кишені, то ж цим і користуються фермери.

«У нас бджіл відносять до сільгосптварин, натомість за кордоном – як до зберігача екосистеми там, де вона проживає, адже вона запилює і дикороси. За кордоном фермери навіть платять бджолярам за запилення. Є країни, де від запилення отримують більше, ніж від меду, наприклад у США. Українські аграрії використовують дешеві та вкрай небезпечні пестициди, які навіть незареєстровані в Україні. Тільки в 2018 році за нашими оперативними даними було знищено понад 45 тисяч бджолиних сімей, це понад 2 мільярди бджіл! Діюче законодавство, яке існує в Україні, на сьогодні не захищає пасічника від масового отруєння бджіл. В статті 35 Закону «Про бджільництво» задекларовано про те, що за його порушення встановлюються дисциплінарна, адміністративна, цивільно-правова та кримінальна. Але останньої із 2000 року, часу прийняття закону, не існує апріорі. Згідно прикінцевих положень закону «Про бджільництво» було доручено Кабінету Міністрів впродовж шести місяців після прийняття внести відповідні зміни та пропозиції до нового Кримінального Кодексу, але так і цього не зробили, – пояснює Сергій Гриньов, начальник юридичного відділу Спілки пасічників України. Тобто, відповідальність задекларована, але Уряд до сьогоднішнього дня не здійснив будь-яких рухів, спрямованих на запровадження кримінальної відповідальності. На мою думку, це сталось через те, що саме в той час відбувалась зміна Старого Кримінального Кодексу 1961 року на Новий 2001 року. Відповідно внесення цих змін просто випало. Відповідно така безвідповідальність з року в рік призводить до того, що пасічникам заподіюється значна матеріальна та моральна шкода, і винні особи не несуть покарання»

Та юристи радять пасічникам не опускати рук та боротись за справедливість, тим паче в українському суспільстві є прецеденти, коли їхні колеги добивались виплат за знищення бджіл.

«Насамперед пасіка має бути зареєстрована, відповідний документ точно фіксує кількість бджолосімей. У разі реєстрації пасіки, її власник попереджається не пізніше, ніж за 3 доби до початку обробки через засоби масової інформації, органи місцевого самоврядування. – мовить Сергій Гриньов. – Аграрії зобов’язані вказати дату обробки, назву препарату, ступінь, термін дії токсичності. Після отруєння бджіл алгоритм дій такий – протягом двох діб пасічник має звернутись до голови населеного пункту, відповідно створюється комісія за участі ветеринарів, яка виїжджає на місце та оглядає місце, фіксуючи збитки. Далі мертвих бджіл, яких попередньо заморожують, помістити у контейнер та завезти у спеціалізовану акредитовану лабораторію. У висновку мають вказати назву препарату, від якого загинули комахи. Із цим документом, актом місцевої комісії та ветеринарним паспортом можна сміливо звертатись до суду».

Віталіна Володимирова