Вона була для нього всім життям,
Його весною і квітучим літом,
Отою, що будує в серці храм.
Вона була для нього цілим світом…
Такої іншої не було між людей,
Бо лиш в її очах він був правдивий,
Серед буденних сірих лотерей,
В її очах він завжди був щасливий…
Вона була для нього… Ще тоді,
Коли на небесах писали долі,
Їх об’єднали, щоби у житті
Вони не розлучалися ніколи…
Вона була для нього всім життям,
Вона це знала, серцем відчувала,
І з кожним днем ставав міцнішим храм,
Який вони любов’ю будували…
Галина Британ
