Ви ж пам’ятаєте, з яким “упоєнієм” вони калічили, вбивали нас на Майдані, як вивозили в ліси… Як оберігали Антимайдан, як поповнювали його бидлом зі всієї України, як першими переходили на бік ворога і в Криму, і на Донбасі за дуже незначним винятком, з бісівською надією, що москалі переможуть і дозволять їм нас докатувати по всій Україні, коли всю її захоплять.

Але ми вистояли. В тилу і на фронті. І ці пси затаїлися. Вони не кращі і не гірші, ніж були. Вони такі ж самі. Вони ненавидять нас тією самою звіриною ненавистю і чекають свого часу, щоб знову катувати нас. Безкарно і з “упоєнієм” справжнісіньких серійних убивць. Особисто я не маю жодних ілюзій щодо них. Бути вбитим чи скаліченим таким ментом патріоту України, порядній, чесній людині дуже легко. Я це відчув від них на власній шкурі вже не раз.

У нас в Ямполі колишній начальник райвідділу міліції, політик від блоку Петра Порошенка – С.І.Гаджук став головою районної ради. І люстрація його зовсім не зачепила. Нещодавно він волав на сесії районної ради, щоб я – журналіст, перестав знімати на фото голову бюджетної комісії Анатолія Комара (ексголову районної організації Партії регіонів, ексголову РДА), наказував депутатці Людмилі Кінзерській, щоб та викликала до мене оперативну групу поліції за те, що я знімаю на трибуні цього депутата. Це є на відео в Ютубі. Це не фантастика. Це неймовірно цинічне порушення чинного законодавства, юристи мене прекрасно розуміють. І ось цей ексмент – правопорушник зараз виступає в ролі свідка проти мене на користь тієї ж пані Кінзерської у кримінальному провадженні, яке розслідує слідчий поліції О.М.Медвідь – колишній підлеглий цього Гаджука. Ви можете лиш уявити, які він, той Гаджук, свідчення дає…

Другий свідок проти мене в цій справі – теперішній начальник Ямпільського райвідділу поліції Ярослав Марченко. Місцевий, з Ямполя, син колишнього ідеолога Ямпільського райкому компартії.

Я звернувся до цього Марченка (бо ж немає до кого більше в районі звертатися – він же тут найстарший поліцейський!..) із заявою про те, що  Гаджук у пік карантину організував в селі Вітрівці величезний мітинг (назвали його вивченням думки селян на місці…) Пів дня на тому мітингу мітингували проти Кабміну без масок!.. – сотні людей, без дотримання дистанції!.. Сиділи і стояли плече в плече. Це зафіксовано на багатьох фото. І поліція була серед них – теж без масок!

За законодавством, Марченко зобов’язаний був оштрафувати за таке незаконне зібрання в час карантину Гаджука як організатора. І що, оштрафував? А дзуськи! Це якби я таке зробив, то мене і оштрафували б, і пов’язали б, і відлупили б, незважаючи ні на мій вік, ні на майже 45 років мого безперервного трудового стажу. А молодого здоровенного пенсіонера МВС Гаджука – голову райради, начальник поліції не схвилював ніяким протоколом, судом і штрафом.

Звісно, я звернувся на 102 з приводу цього. Результат від того звернення бачите в документі. Відписка ще одного мента, якого я, правда, не знаю і до якого зовсім не звертався по допомогу. Він сам напросився, приславши до мене в Ямпіль з Могилева-Подільського аж двох своїх підлеглих.

Вони перезняли рішення Ямпільського суду під головуванням судді Тетяни Гаврилюк про незаконне закриття слідчим О.М.Медвідем слідчого провадження (про перешкоджання в журналістській діяльності) проти тієї ж пані Кінзерської! Суд зобов’язав поновити слідство проти неї! І воно поновлене.

І що? А ось що. Читаємо те що написав мені в цьому документі, який публікую зараз, начальник Могилів-Подільського відділу поліції Василь Ободовський, якого я до цього не знав, не бачив ніколи і бачити вже не бажаю до самого Армаггедону: “Процесуальне рішення прийняте органом досудового розслідування, дії чи бездіяльність слідчого, відповідно до положень ст.ст. 56, 303, 304 та 306 діючого Кримінального процесуального кодексу України, Ви можете оскаржити у відповідному місцевому суді”.

Господи! Який цинізм! Так я ж вже оскаржив постанову слідчого в суді! Що ж ще я маю оскаржувати?!.. Суд вказав слідчому на купу його порушень законодавства і відправив справу на повторне розслідування!.. Тепер якраз час Василеві Ободовському зробити “розбір польотів” – чому ці порушення, виявлені судом, сталися? Чому слідчий відібрав таких, м’яко кажучи, упереджених свідків у той час, як на момент нападу на мене в кабінеті голови райради Гаджука там було море людей, адже там відбувалося засідання президії ради! Було з кого вибирати, чому він відібрав саме цих – соратників – у свідки?

Був я сьогодні за порадою пана Ободовського в Могилів-Подільській місцевій прокуратурі, куди він направив, за його словами, матеріали так званої перевірки. І що я там, в тій прокуратурі, побачив? А нічого, крім таблички на вхідних дверях, про те, що на час карантину особистий прийом цією організацією НЕ ПРОВОДИТЬСЯ.

Хід чисто ментівський… Коло замкнулося… Проти лома  нєт прійома…

Ні, ніщо мене не змусить їх поважати, а тим більше довіряти їм! Пам’ять моїх братів майданівців, їх кров і смерті не дають мені можливості змиритися з ними, поважати їх, перестати опиратися їх свавіллю.

За дуже незначним винятком, яке можна порахувати на пальцях однієї руки – серед них немає кому руку подати..

Як собі хочете, але я вважаю, що з ними в одній країні не живу і не дихаю одним повітрям. Я з ними існую на різних планетах, в різних галактиках. Між нами – нездоланний Космос.

Заслужений журналіст України,