Стаття газети «33-й канал» «Принциповість чи помста за матір?» викликала дуже жваве обговорення серед читачів. Бо ситуація справді суперечлива і скандальна, адже йдеться про освіту, парти, здоров’я учнів і, зрештою, бюджетні гроші.

Все сталося два роки тому, коли підприємці з Шаргорода продали від­ділам освіти Мурованокуриловецької та Могилів-Подільської РДА парти. Згодом з’ясувалося, що керівництво обох РДА не раз давало вказівки керівнику відділу освіти купувати у «своїх» під­приємців. Навіщо? Здогадуйтесь самі.

У судовій ухвалі Мурованокуриловецького суду від 10 квітня 2019 року сказано, що закупівлі роздробили на дві, щоб не оголошувати тендер, а парти та стільці виявились неякісними та закуплені вище ринкових цін. Така ж ситуація і у відділі освіти Могилів-По­дільської РДА.

Це не перше кримінальне провадження щодо закупівель у школах. У 2016 році проти 7 відділів освіти районних РДА Вінницької області уже були відкриті кримінальні провадження про закупівлю неякісної комп’ютерної техніки. Але вони до суду так і не дійшли. А стосовно Павліни Тимощук розгорнулася справжня кампанія! Читачі у своїх думках розділилися.

Валентина Чепелюк: — Про які парти мова? Свого часу, коли я навчалася, нас за партою сиділо аж по троє, і що, може, ми горбаті, криві? Роздули, може, це дійсно проста помста? Є сенс над чим подумати.

Віктор Семенюк: — Виникає питання, чи так конче необхідно було закуповувати ті парти? Невже не можна ще було користуватися старими? Учнів все менше в школах, а куди діваються парти? Це що — по-господарськи так тринькати освітянам гроші? Невже їх не можна було використати ефективніше, для більшої користі як для освіти, так і національно-патріотичного виховання? Невже на ці гроші не можна було організувати походи по місцях боїв українців за свою державу? Спонсорувати патріотичні організації на зразок «Пласту»? Звісно, парти закуповувати простіше, і легше освоювати гроші, але чим це все для нас закінчиться?

Сергій Пелих: — Особисто знаю пані Павліну Тимощук. Можу сказати щиро і відверто від себе — добра. Розумна. Щира. Порядна. Чесна. Фахівець в галузі освіти. Історик. Ми не можемо допустити, аби стара генерація «прокурорчиків при власті» чи колишніх голів РДА, котрих вже звільнено, хоч і наробивши «ділов», але сухі з води вийшли — витіснила і перемогла молодих і порядних людей, котрі працюють на совість та на благо і розвиток нашої України. Тримайся. Ти не одна.

Людмила Пастух: — Іти проти вітру в цій системі – треба мати неабиякий гарт. Але велика сила – суспільний розголос!Тендітній жінці бажаю мудрості та терпіння!

Віктор Близнюк: — 20 років тому я, закінчивши ВНЗ, прийняв школу-інтернат на посаді головного бухгалтера. До мого призначення там відбувалась війна місцевого значення. За пів року виявилось, що випарувалось 22 т вугілля та десь взялась кредиторська заборгованість (два неперевірених підписи).

Дякуючи Вишиванюку М.В. (великому господарнику) та гол. бухгалтеру відділу освіти облдержадміністрації, які зрозуміли ситуацію, справу вдалося залагодити (на руках теж була піврічна дитина), але назавжди відбила охоту працювати на благо народу. Не повторюйте негативний досвід!

Микола Романов: — Давайте мухи окремо, котлети окремо. Парти купили? Купили. Одномісні? Одномісні. Тендер був? Був. То чого збитки? Парти ж є, і діти за ними навчаються. Це якби замість парт купили табуретки, я б зрозумів.

Чому посада керівника районного відділу освіти наразі така небезпечна? І що потрібно зробити, аби поламати «схеми» та неписані правила? Що думаєте ви з цього приводу?