Не компенсації, за колосальні збитки, які вона нанесла Україні у ході своєї агресії, не міжнародного суду над Путіним, а дружби з країною-агресором.
І тут нічого дивного немає. Що зв’язує Кравчука із сучасною Україною? Може він був на Майдані, закликав російських диверсантів забратися геть і не вбивати українців? Може був волонтером, допомагав добровольцям, українській армії захищати Україну? Може дав свідчення в суді проти Януковича?
Він хоче миру і дружби з Росією і не згадує про компенсацію заподіяну її важкими воєнними злочинами. Він радіє, що вже не стріляють. Не стріляють, але в один день і час чомусь гинуть від хвороби аж три українських воїни на передовій. Не стріляють… Між Придністров’єм і Молдовою вже також немає перестрілок давно. А є в Кишиневі проросійський президент Додон і в ТИрасполі – така ж російська маріонетка. І вони дружать – тиснуть руки один одному, обіймаються. Це до такої дружби з Росією веде нас Кравчук? Щоб Зеленський ручкався і обіймався із президентами ДНР і ЛНР, під патронатом Путіна? Нам, українцям, потрібна така дружба?
Для чого промосковським силам цей Кравчук зараз у Мінських переговорах? На мій погляд для головного, щоб він спровокував відміну згубних для Росії санкцій Заходом.
Кравчук, на мій погляд, залишився і на зараз тим, хто не дав Україні вирватися з пут Кремля і обрати першим президентом не його – головного ідеолога КПУ, а політв’язня – В’ячеслава Чорновола. Cумнівів немаю – Кравчук викличе великий спротив українського суспільства.
Так все це було…. Ще хитрий лис чекав до останнього коли прийшли гкчп і країни Прибалтики проголосили про свою незалежність лис кравчук вичекав провалу путчу і тільки тоді зробив те що повинен зробити набагато раніше….
Також його” заслугую”є розброєння нашого ядерного щита та цілої армії…. На мою думку “козачок то засланий !!!
У комуністів, тим більше не в рядових, а у вимочених у комуністичній ідеології і просякнутих нею до кісток, туга за мудрим Політбюро, .боязкість і повага до всесильного КДБ і покірність Кремлю в крові. Тим більше це стосується Кравчука, який опинився на посту президента України випадково, всупереч своїм прагненням, бо справжнім прагненням його було стати кремлівським небожителем – членом Політбюро і красуватися на трибуні мавзолею та на величезних портретах на кремлівській стіні під час первомайських демонстрацій, а не сидіти поряд з невідомо ким на шоу у Шустера. Тому чисто об’єктивно не слід довіряти такій особі відстоювання інтересів України перед путінською Росією. А тим більше, підходячи суб’єктивно, знаючи цього суб`єкта, як президента, який мало не втратив Крим ще у 1995-му (Кучма потім ледве встиг виправити ситуацію, а Мєшков встиг втекти до Москви), який разом з комуністами боровся проти Чорновола, який в компанії з Медведчуком та Шуфричем організовував “НЕ ТАК”, який активно агітував проти Ющенка за Януковича “ТОМУ ЩО” , а відома характеристика якого “між крапельками” вказує не на розум і політичну досвідченість, а слизькість і безпринципність