Тут стояли дуже дорогі театральні глядацькі крісла, виготовлені на спеціальне замовлення в столиці, на стінах у фойє висіли прекрасні картини видатних художників України, Молдови, звісно, палац був оснащений найпередовішою, на той час, світловою, звуковою та іншою сценічною технікою. За спорудження його – колишній директор Ямпільського радгоспу імені Суворова – Галина Степанівна Сіра отримала звання Заслуженого працівника культури України.

Йому не так багато років. Він був чи не наймолодшим від всіх своїх радянських ровесників у районі, області. Ще міг би жити та й жити. А його, у свій час, оголосили аварійним і… почали грабувати. Перш за все високопоставлені начальники. Безжально, цинічно на десятки мільйонів гривень. Майже все зачистили. Залишилися лиш ріжки та ніжки… І ті виламують, викручують, виривають, вибивають…

На днях якийсь дядько, під кришуванням правоохоронця, зривав в цьому палаці металічні кутники із оркестрової ями і що? На дядька, побачивши моє відео, поліція склала протокол і суд присудив йому чималий штраф. А про правоохоронця, який “кришував” й не згадали.

На даху цього палацу, як бачите, вже дерева виросли, а він, “аварійний” і не думає падати – героїчно опирається вандалам різних мастей вже більш, як три десятки літ.

Міську раду змусили, не так давно, взяти на баланс цей об’єкт культури. Але вона не може його ні охороняти, ні законсервувати, ні продати, ні відреставрувати.

Ямпіль Вінницької області. Палац культури “Мрія”.