У Вінницьку область – 15, на Хмельниччину –  20. Героїв провели у Вічність. Вічна пам’ять Героям!

Від редакції. Просимо представників громад надсилати до редакції для публікації розповіді про загиблих Героїв-земляків із фото за адресою gazeta@33kanal.com

Вінниччина попрощалася з героями

Давид Ковальов, капітан десантно-штурмових військ ЗСУ, загинув на Курщині.

Давид Ковальов народився 03.05.1995 року. Після закінчення 21-ї школи поступив у Хмельницьку академію прикордонних військ. Ще у студентські роки почав працювати, щоб не просити гроші у батьків.

З початком повномасштабного вторгнення був призваний до лав ЗСУ, у Галицьку 80-ту окрему десантно-штурмову бригаду. Воював у Бахмуті, визволяв Херсон і Херсонську область. “Давид був неймовірний! Сміливий, грамотний, не боявся важкої роботи, залишався оптимістом, посміхався навіть у надскладних військових умовах”, – згадують товариші по службі.

За особисту хоробрість та відвагу вінничанин Давид Денисович Ковальов отримав відзнаку Президента України “Хрест бойових заслуг”.

Давид Ковальов, капітан десантно-штурмових військ ЗСУ, командир 3-ї роти 3-го батальйону 80-ї Галицької ОДШБ, загинув у бою на Курському напрямку поблизу міста Суджі. Він мріяв про весілля, вже й заручини відбулись, але не судилось… Війна забрала Давида Ковальова у нареченої, у батьків, у молодшого брата Остапа…

23 лютого у Вінниці попрощалися із захисником Олексієм Вознюком.

Олексій Вознюк був матросом 36-ї бригади морської піхоти імені контр-адмірала Михайла Білинського. Добровольцем боронив Батьківщину з позивним «Фізрук» від початку повномасштабного російського вторгнення. Пройшов бойовими шляхами південь та схід України. Життя воїна обірвалося 14 лютого поблизу села Графське Сумської області. Йому було 45 років.

Народився Олексій Вознюк 1 січня 1980 року у Вінниці. Після навчання у 25-й загальноосвітній середній школі закінчив Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського за спеціальністю фізичне виховання та спорт”. У цивільному житті працював у торговельній сфері. Мав сім’ю та трьох дітей. Опікувався матір’ю.

20 лютого Вінниця попрощалася з батьком чотирьох дітей, загиблим воїном Аркадієм Кушніром. Військовослужбовець добровільно став до лав ЗСУ у перші дні повномасштабного вторгнення. Загинув 17 травня 2024 року під час виконання бойового завдання на Харківщині. Йому було 48 років.

Аркадій Кушнір народився 13 лютого 1976 року в селищі Шостаківка Шаргородського району. Після школи здобув кваліфікацію майстра сільського будівництва у Шаргородському ПТУ №23.

Відслуживши строкову службу в армії, опанував професію рятувальника та працював у пожежно-рятувальній частині. Проте більшу частину життя Аркадій присвятив роботі у Вінницькому тролейбусному депо, де понад 20 років керував тролейбусом.

У Аркадія Кушніра залишилося четверо дітей – донька та троє синів. Найменшому зараз п’ять років.

На війні за свободу та незалежність України загинув житель Вороновицької громади, старший солдат Дмитро Цимбалюк, 25.03.1968 року народження із села Тростянець.

Закінчив Дмитро місцеву загальноосвітню школу. Згодом пішов служити до армії танкістом.

Дмитро був призваний на військову службу 06.02.2023 року. Служив старшим лінійним наглядачем лінійно-кабельного відділення взводу звʼязку роти звʼязку тилового командного пункту польового вузла звʼязку військової частини А4689.

Загинув Герой 28.01.2025 р. в бою під населеним пунктом Миколаєво-Дарʼїно Суджанського р-ну Курської області.

До Стрижавської громади надійшла трагічна звістка.

На фронті загинув герой із Сосонки Олександр Бура.

Олександр Бура народився 28 травня 1973 року у селі Дворище, що на Житомирщині. Навчався там у школі, потім закінчив Житомирський агротехнічний фаховий коледж. Після навчання пішов служити до армії у м. Вінниці. Саме тут познайомився зі своєю майбутньою дружиною Майєю.

Сім'я Бурих переїхала до Стрижавської громади понад 15 років тому, придбали будиночок у селі Сосонка, там і будували своє сімейне гніздечко. Все своє життя Олександр працював друкарем флексографічного друку на підприємстві «Полімер» та ФОП «Палажченко».

20 червня 2024 року був призваний на військову службу до лав ЗСУ. Майже пів року Олександр воював у гарячих точках на Харківському напрямку. Був стрільцем-зенітником 3-го ракетного взводу зенітної ракетно-артилерійської батареї військової частини А4962.

Олександр Бура загинув 11 лютого 2025 року від мінометного обстрілу під час виконанні бойового завдання поблизу населеного пункту Охримівка Чугуївського району Харківської області.

На Героя вдома чекали дружина Майя, син Андрій, донечка Марина та рідний брат Сергій.

Стрижавська громада втратила ще одного Героя...

Загинув житель села Супрунів Олександр Матвеєв.

24 лютого віддали шану живим коридором та провели в останню путь воїна.

Олександр Матвеєв народився 17 жовтня 1978 року в місті Гнівані. Навчався на тракториста й у цивільному житті працював за обраною професією.

У грудні 2024-го Олександра мобілізували до лав Збройних сил України. Був солдатом, гранатометником 9 парашутно-десантної роти 3 парашутно-десантного батальйону військової частини А1126.

Загинув 19 лютого 2025 року, мужньо виконуючи військовий обов'язок в бою за Україну, поблизу населеного пункту Котлине Покровського району Донецької області.

На бійця чекали сестра Альона, племінниці Інна та Софія.

21 лютого Барська громада попрощалася із мужнім захисником Віктором Кавчуком

16 лютого 2025 року під час виконання бойового завдання, проявивши мужність та героїзм, стійкість і рішучість, до останнього залишившись вірним військовій присязі, загинув вогнеметник штурмового відділення штурмового взводу штурмової роти старший солдат Кавчук Віктор Михайлович, 1997 р.н., житель с. Сеферівка.

Він пройшов шлях справжнього воїна: після строкової служби підписав контракт і вирушив на схід України, в зону проведення АТО. Після початку повномасштабного вторгнення не вагаючись продовжив боротьбу, захищаючи рідну землю. Понад п’ять років він віддано служив українському народові, не шкодуючи сил і здоров'я, проявляючи хоробрість у найважчі моменти.

У розквіті сил, сповнений мрій та планів, він відійшов у вічність у 27 років…

І знову чорна звістка у Барській громаді.

Загинув відважний воїн — Сергій Войцехівський, 1987 р.н., житель с. Терешки.

Навідник 3 мотопіхотного відділення 1 мотопіхотного взводу 2 мотопіхотної роти в/ч А2960, він до останнього подиху залишався вірним присязі та своєму народові.

19 лютого 2025 року, виконуючи бойове завдання із захисту Батьківщини, Сергій Олександрович героїчно загинув у Донецькій області.

У Бершадську громаду прийшла болюча звістка про втрату військовослужбовця.

18 лютого 2025 року поблизу населеного пункту Надіївка Покровського району Донецької області героїчно загинув солдат Шевчук Іван Вікторович із села Флорине. Йому було 36 років...

Рідні, побратими, друзі та односельчани зібрались з квітами, щоб попрощатися з Героєм і провести його в останню путь 23 лютого.

Якушинецька громада в жалобі...

Підтвердився факт загибелі жителя села Лисянка Олександра Дишканта.

Він зник безвісти 19 серпня 2023 року під час героїчної оборони міста-фортеці Бахмут.

Народився Олександр Володимирович 8 травня 1988 року у багатодітній родині. Батько помер, коли Олександр ще був малим, тож мама виховувала та ставила на ноги усіх дітей самотужки.

У цивільному житті працював на заводі “Маяк”. Створив власну родину, разом із дружиною виховували доньку.

20 червня 2023 року був призваний боронити країну. Брав участь в обороні міста Бахмут.

19 серпня 2023 року загін Олександра зіткнувся з ворогом, і з того дня він вважався зниклим безвісти.

Тепер Герой Олександр Дишкант повертається навіки...

Жалоба знову у Стрижавській громаді. На фронті загинув Микола Дацюк із Переорок.

Микола Дацюк народився 4 травня 1993 року в Переорках.

У листопаді 2024 року був призваний до лав ЗСУ. Був вогнеметником 3 штурмового відділення 1 штурмового взводу 2 штурмової роти 2 штурмового батальйону військової частини А 7400.

Загинув 9 лютого 2025 року, виконуючи бойове завдання, внаслідок мінометного обстрілу позицій в районі населеного пункту Свердлікове Курської області рф.

На захисника чекали рідні: батько Анатолій, племінниця Дарина та брат Андрій, який також захищає Україну під Бахмутом.

На війні загинув калинівчанин Микола Соловей.

Народився Микола Соловей 1 грудня 1972 року в с. Буревісник у рф в родині військового. Невдовзі сім’я переїхала до Угорщини. Родині військового доводилося часто змінювати місце проживання. Потім були Звягель і Калинівка. У Калинівці юнак закінчив загальноосвітню школу №2 та пішов навчатися на водія у ПТУ №21 м. Калинівка. Але мріяв він про військову кар’єру. Тому після проходження строкової служби юнак пройшов навчання у школі прапорщиків у Бердичеві та продовжив службу на арсеналі у Калинівці. Після закінчення контракту якийсь час працював за кордоном.

З перших же днів повномасштабного вторгнення російських окупантів на територію України чоловік став на захист рідної землі. Спочатку повернувся у рідну частину, а в листопаді 2024 року перевівся у бойову бригаду. Під час виконання бойового завдання штабсержант Микола Соловей загинув.

У Героя залишилися мама, донька та сестра. Поховали Миколу Солов’я у Калинівці.

До небесного війська відійшов воїн Збройних сил України Віталій Біланчук, 17 жовтня 1986 року народження, житель села Зеленянка Крижопільської громади.

Призваний на військову службу за мобілізацією старший матрос Біланчук Віталій Юрійович служив оператором відділення розвідки та корегування взводу безпілотних авіаційних комплексів батальйону морської піхоти.

22 лютого 2025 року під час виконання бойового завдання у районі населеного пункту Костянтинопіль Донецької області життєва зірка нашого Героя-захисника навічно згасла.

Страшна сумна звістка сколихнула Станіславчицьку громаду.

У жорстоких боях за Батьківщину, 18 лютого 2025 року, під час виконання обов'язків військової служби, героїчно загинув військовослужбовець Яценко Дмитро Павлович, 12.04.1988 р.н.

В результаті ворожої атаки, 18 лютого 2025 року, поблизу н.п. Надіївка Донецької області, обірвалося життя солдата, військовослужбовця військової частини А 2980.

24 лютого 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Гончарівка Суджанського району Курської області рф загинув захисник України Рождественський Олександр Михайлович, 08.09.1982 р.н., с. Широка Гребля Широкогребельський старостинський округ.

Світла пам'ять воїнам, які поклали своє життя на вівтар своєї Батьківщини.

Висловлюємо щирі співчуття рідним загиблих героїв... Вічна слава і вічна пам’ять...

Сторінку підготувала Людмила Андрощук