Використовуючи отриману інформацію, злочинці спустошують рахунки громадян.
Нині на торгівельних майданчиках можна зустріти безліч сайтів продажу товарів зі значними знижками. Користувачі часто потрапляють на фальшиві онлайн-магазини, створені шахраями. Як уникнути пастки шахраїв?! Про це на прохання наших читачів розповідає начальник управління протидії кіберзлочинам у Вінницькій області Департаменту кіберполіції Національної поліції України полковник Володимир Тітомир.
«Гроші відправлені, товар не отриманий, а продавець зник». Щодня до управління протидії кіберзлочинам у Вінницькій області надходять звернення від громадян щодо шахрайства. Найбільше випадків пов’язані з аферами в онлайн купівлі. Головні приманки зловмисників – низькі ціни та привабливі бонуси до товарів. Громадяни замовляють товари через інтернет, роблять проплати, з їхніх карток списуються кошти.
Часто можна натрапити на фішинговий сайт, підроблений веб-ресурс, який маскується під справжній. За лічені хвилини шахраї копіюють дизайн, логотипи та контент дійсних маркетплейсів аби потім роздобути особисту інформацію покупців та провернути фінансову аферу. Окрім сайтів-двійників, шахраї створюють власні фейкові магазини. Вони діляться на два типи : перший – це так званий лендінг – односторінковий сайт для реклами та продажу товарів, які користуються попитом, другий – повноцінний фальшивий інтернет-магазин з каталогом та дизайном.
Створення таких сайтів займає у шахраїв мінімум часу. Під приводом обмежених знижок та розпродажів шахраї змушують покупців діяти поспіхом. Такі дії пробуджують у покупців жадібність та вимикають здібність думати раціонально. Шахраї підбирають до покупців слова: «це тільки сьогодні», «зараз», «швидко», «ви виграли», «ви можете лише зараз придбати». Через ці ресурси вони намагаються обманом змусити користувачів вводити свої особисті та банківські дані, включаючи номер картки, термін дії та CVV-код, що потім використовуються для несанкціонованих фінансових операцій. За для збереження анонімності шахраї можуть використовують дропів – людей, які за винагороду передають свої персональні та платіжні дані.
Поради, щоб не потрапити на гачок до шахраїв:
- Не переходьте за підозрілими посиланнями
Будь-яке повідомлення, яке надходить вам через електронну пошту, СМС або соціальні мережі з проханням перейти за посиланням та ввести свої банківські дані, може бути спробою фішингу. Завжди перевіряйте URL-адресу сайту, на який ви потрапляєте, чи є у ньому ознаки фальшивості, наприклад, відсутність захищеного з'єднання (https://) або підозрілі домени.
- Перевіряйте сайти перед введенням конфіденційної інформації
Перед тим як ввести свої карткові дані, перевіряйте, чи сайт є офіційним і чи має сертифікат безпеки. Офіційні фінансові сайти мають захищене з’єднання (позначка https в адресі та значок замка у браузері).
- Обирайте післяплату за товар та створіть окрему банківську карту для онлайншопінгу.
- Остерігайтеся контактів через незнайомі канали
Не надавайте свої карткові дані через телефонні дзвінки або повідомлення в месенджерах від осіб, які видають себе за співробітників банку. Офіційні установи не просять надавати конфіденційну інформацію через незахищені канали зв’язку.
- Застосовуйте двофакторну аутентифікацію (2FA)
Увімкніть двофакторну аутентифікацію на всіх онлайн-рахунках. Це дозволить вам додатково захистити свої кошти від несанкціонованого доступу, навіть якщо хтось отримає доступ до ваших карткових даних.
- Не зберігайте карткові дані на неперевірених сайтах
Не зберігайте свої карткові дані на сторонніх вебсайтах чи платформах, якщо це не є абсолютно необхідним. Важливо використовувати тільки перевірені і надійні сервіси для проведення фінансових операцій.
- Оновлюйте свої паролі та використовуйте складні комбінації
Зміна паролів для онлайн-банкінгу та інших фінансових сервісів повинна стати вашим звичаєм. Використовуйте складні паролі, що містять різні типи символів, і не застосовуйте однакові паролі для різних акаунтів.
- Залишайтеся пильними до тактики соціальної інженерії
Шахраї часто застосовують психологічний тиск для того, щоб ви діяли поспішно або без роздумів. Вони можуть маскуватися під співробітників банку, створюючи ілюзію терміновості або нагальності ситуації. Завжди зберігайте спокій і звертайтесь безпосередньо до банку через офіційні канали для перевірки інформації.
- Перевіряйте фінансові операції
Регулярно перевіряйте виписки по банківських рахунках і картках, щоб вчасно виявити будь-які несанкціоновані транзакції. Якщо ви виявили підозрілі операції, негайно зверніться до свого банку для блокування картки та початку розслідування.
- Зберігайте конфіденційність своїх карткових даних
Ніколи не діліться CVV-кодом своєї картки з іншими людьми або сторонніми особами, навіть якщо вони стверджують, що є представниками банку чи іншої фінансової установи.
У разі, якщо ви стали жертвою шахрайства, не зволікайте! Зверніться до вашого банку для блокування рахунків, а також зверніться до кіберполіції за допомогою - подайте заяву через офіційний сайт https://ticket.cyberpolice.gov.ua
Швидка реакція допоможе мінімізувати збитки та запобігти подальшому використанню ваших банківських даних.
Пам'ятайте, що шахраї завжди шукають нові шляхи для того, щоб обдурити вас, тому важливо бути уважними та обізнаними щодо можливих загроз. Чим раніше ми отримаємо інформацію, тим швидше зможемо реагувати і запобігти подальшим втратам.
Щоб бути у курсі всіх новин та отримувати корисну інформацію щодо кібербезпеки рекомендуємо підписуватись на телеграм-канал "Брама" https://t.me/+1F2hWH96RBcwZWM6. «БРАМА» — це соціальний проєкт, створений волонтерами за підтримки Департаменту кіберполіції Національної поліції України, спрямований на протидію дезінформації, російській пропаганді та незаконному контенту в інформаційному просторі. Учасники даного каналу отримують актуальні дані про нові загрози, рекомендації з захисту та інші важливі новини в світі кібербезпеки.
Основні цілі проєкту «БРАМА»:
- Очищення інформаційного простору: виявлення та блокування джерел російської пропаганди, дезінформації та незаконного контенту.
- Підвищення медіаграмотності: покращення обізнаності українців щодо інформаційної гігієни та зменшення впливу пропаганди на суспільство.
- Протидія кіберзлочинності: зниження рівня онлайн-булінгу, шахрайства.
- Популяризація безпечної поведінки в інтернеті: надання користувачам знань та інструментів для безпечного перебування в цифровому просторі.
Як долучитися до проєкту «БРАМА»:
Кожен охочий може стати частиною проєкту, маючи мобільний телефон або комп’ютер та трохи вільного часу.
Основна мета проєкту — навчати людей кібергігієні та допомагати блокувати шкідливі ресурси.
