«Шановна газето «33-й канал»! Хочеться розповісти, як «гарно» розвивається наше село, як сільська рада підтримує громаду, як ми крокуємо в Європу, тільки, на жаль, у іншому напрямку…
Ми — жителі мальовничого села Матейків, що знаходиться на Вінниччині у Барському районі. Знамените наше село смачною та корисною водою «Барчанка», задавалося б, якщо у селі є завод, то відповідно село має процвітати, але це не про нас. Можливо, спонсори і виділяють кошти для розвитку села, але йдуть вони у іншому напрямку, а саме в кишені очільника нашої громади Гребенюка Петра Григоровича та секретаря сільської ради Присяжнюк Галини Іванівни. Адже за часи свого правління вони нажили багато статків.
Почнемо з основної проблеми — дитячий майданчик. У всіх окружних селах є дитячі майданчики, а у нас діти не мають де себе подіти. В нашому селі багато багатодітних родин, лише тільки на одній вулиці більше тридцяти дітей. На жаль, такі питання не в пріоритеті у місцевої влади. Їм важливіше собі побільше земель забрати, для них завжди знайдеться, а для бійців АТО чи звичайних жителів — то немає. Як це в доньки і зятя Петра Григоровича стільки земель з’явилось, досі ніхто не знає…
Петро Григорович все ж таки трішки старається для громади. Ось по вулицях мали світло провести, вже і кошти виділили, однак світла і досі немає. Зате романтика — люди по вулицях з ліхтариками ходять.
Також наш очільник замінив вікна в школі, ремонти зробив, але разом з цим і собі поміняв вікна і ремонти поробив. Що тут скажеш, старається! Ще одне досягнення селищного голови — це сміттєві баки, які постояли з місяць, тепер у нього на подвір’ї красуються. А людям де дівати сміття? — напевно, в сусідні села вивозити. Скільки проблем можна охопити, але чи не дарма це все? Надіємось на допомогу нашої улюбленої газети, а можливо, у такий спосіб звернемо увагу наших діячів. З повагою, жителі села Матейків».
Коментар взяли у селищного голови. Петро Григорович нарікає, що цей лист не від громади села Матейків, а написаний однією людиною.
«Так, справді дитячого майданчика немає, бо є проблема з місцем. Майданчик замовили на закупку, шукаємо місце. Однак зараз діти можуть гратись на дитячому майданчику, побудованому біля школи. Хто хоче, йде туди.
Щодо світла на вулиці, то світла дійсно немає. Воду провели, Інтернет, а світла немає. Про виділені земельні ділянки пишуть нісенітницю. Адже вже два роки, як усі 13 бійців АТО з нашого села отримали земельні ділянки.
Ремонт у себе дома за рахунок школи ніколи не робив. Скільки при владі, завжди стараюсь усі кошти направити на розбудову села. Ці люди, що пишуть ніби живуть у селі, хіба не знають, де стоять баки для сміття? Чи, може, спеціально це пишуть? Приїжджайте та сфотографуйте. Сміттєві баки стоять на території колгоспного току. Точно знаю, що цей лист написаний не громадою села, а конкретно однією людиною. Ця людина не вперше пише всіляку дурню.
Ви знаєте, я добре розумію, звідки «ноги ростуть». Це називається — «пересіклись інтереси».
Ольга Корнійчук
