Напевно, нікого в Україні не залишили байдужими страшні звірства білоруських силовиків у день президентських виборів. Омонівські кийки змусили багатьох стиснути кулаки.

Так не можна з мирними демонстрантами! Невже українські Майдани нічому не навчили вірнопідданих генералів та міністрів?

Невже вони думали, що народ, як бидло, можна дурити і пресувати безкінечно. У центрі демократичної Європи і в 21-му столітті? Люди не стерпіли на цей раз і вийшли сказати «Досить!» Як і ми колись сказали нашому промосковському диктатору. І подумки ми сьогодні теж з вами, шановні білоруси, ми солідарні з патріотичними білоруськими колегами-журналістами, які попри страшні авторитарні лещата, знайшли в собі мужність стати на бік народу.

Ми пройшли майдани і 29-річне становлення народної газети. І тому знаємо, що таке свавілля силовиків, безкарність та ницість влади, яка стає проти свого народу. Але завжди вірили і віримо, що щире прагнення людей жити в справедливій своїй країні не можна зупинити. Не можна забрати свободу у того, хто народжується вільним і рівним серед рівних.

Бережи Господь вашу Віру і Мужність, шановні наші білоруські брати. Дуже хочемо, щоб в майбутньому Білорусь стала європейською, а не промосковською державою. Чи навіть її провінцією. Просимо вас, збережіть свою незалежність! Єднайтеся. Борітеся — поборете!

З повагою,
колектив «33-го»