В одному зі столичних музеїв зняли стенд про бійця з Шаргорода Валерія Шмигельського. Він два роки пробув у полоні, а після звільнення знову воював і загинув у автотрощі. Ми вже писали про це. А про інцидент з портретом нам повідомив товариш загиблого та правозахисник Олег Веремієнко.

– Майор ВСП ЗСУ Валера Шмигельський — один із учасників операції з перекриття кордону у секторі «Д» — учасник боїв у селі Степанівка, учасник боїв за Савур-могилу, інших. Після звільнення з полону активно займався питаннями звільнення з полону у росіян своїх побратимів і колег із ЗСУ в складі Комісії по військовополонених при Міноборони, — каже Олег Веремієнко. — Трагічно загинув у ДТП. Оскільки я знав Валерія і спілкувався з ним, після виходу з полону звернувся до адміністрації музею на Кріпосному провулку в Будинку офіцерів (бо в них був цілий поверх про Савур-могилу), щоб про товариша зробили стенд. Отримав попереднє «зелене світло». Зв’язав керівництво музею з родичами Валерія, щоб передати його особисті речі в музей війни.

За якийсь час той стенд було відкрито. Але днями він зник! Коли я спитав, де ж стенд про нашого друга і «самурая» Валеру Шмигельського — мені сказали, що приходив якийсь генерал і сказав прибрати Валерин стенд з музею! У мене шок. Ви можете прибрати стенд з музею! Але ви, виродки, товаріщі паркетні генерали, точно не зможете переписати історію цієї російсько-української війни. Ми знаємо, хто був та є справжнім героєм, а хто ні.

Вдова загиблого Алла Шмигельська заявила, що «нехай це все залишиться на совісті тих, хто так вчинив».

Додамо, що про бійця Валерія Шмигельського з Шаргорода наша газета неодноразово писала. Він з 2014 року пішов воювати добровольцем. Служив офіцером по боротьбі з корупцією у Вінницькому зональному відділі військової служби правопорядку, офіцер добровільно погодився на участь у переговорній групі, щоб забрати тіла загиблих українських вояків із-під Степанівки. Там наших воїнів і полонили сепаратисти.

А далі чотири місяці невизначеності, витримки й титанічних зусиль рідних і друзів, щоб повернути Валерія Шмигельського додому. Валерій знову на три місяці вирушив у зону АТО, а під час відпустки у 2016 році потрапив у ДТП. Чоловік повертався із села Вербка, звідки родом його батьки. А вже за лічені хвилини 36-річного чоловіка смертельно травмувала машина. Як згодом з’ясувалось, за кермом був громадянин Боснії та Герцеговини, котрий поспішав на зустріч до нареченої в Одесу. Шансів залишитись живим у нашого земляка не було – численні переломи ребер, ноги, хребта…

А далі сталось шокуюче — справу взагалі закрили, бо начебто кермувальник не мав можливостей уникнути наїзду. Тож вийшло, що жодного покарання іноземець за злочин не поніс… І ось черговий шок.

Вікторія Снігур

Від редакції. Просимо вважати цю публікацію офіційним зверненням до Міністерства оборони. Від імені наших читачів, жителів Вінниччини, воїнів передової ждемо пояснень. Чому так вчинив генерал ЗСУ?