З Днем народження, Нене, моя Україно!

Я від щирого серця вітаю тебе,

Я вітаю тебе по-синівськи, уклінно,

Не картаю за сльози щемливі себе.

Твоя доля важка, непроста і трагічна,

Твої сльози гіркі, як у всіх матерів.

Болить завжди душа, і тривога одвічна

В твоїх думах звучить за дочок та синів.

Молода, як на вік, а насправді-то вічна,

Ця прадавня земля – праколиска твоя.

І буденна краса, чарівна та магічна,

Ніби сповідь земна, лине спів солов’я.

Тож нехай лине спів і звучить колискова,

Сміх дитячий дзвенить на просторах твоїх.

Душу пестить і слух зачарована мова,

А цуратись її – то найтяжчий є гріх.

Нехай повниться стіл та засіки, комори

І достаток, добро увійдуть в кожен дім.

Щезне біль назавжди і страждання та горе,

В любові та мирі хай живеться усім.

Щоби слово «війна» не звучало ніколи.

Вічна пам’ять героям, що в ній полягли.

І у пам’ять про них шепотіли навколо

Колоссям важким пшениці молитви.

Їхня кров, через хліб, це священне причастя,

Укріплює віру, надію і сили.

Дай Боже країні мирне небо і щастя,

Стражданням та кров’ю його заслужили.

Ми цінуєм своє, нам не треба чужого.

Ми живем на своїй, Богом даній землі.

Политого кров’ю ані клаптя святого

Не уступим нікому, ні грама ріллі.

Ми шануємо землю, родину і Бога,

Україна живе в серці кожного з нас.

З нами правда і Бог, і буде перемога.

Україну ще жде її зоряний час!

Мирослав Вересюк,
вінничанин