Чи небезпечні могили? Коли встановлять імена українських воїнів? Діаспора та західні області, звідки воїни, скошені хворобою, обіцяють встановити у Вінниці пам’ятник жертвам війни і тифу.

Ці три дні розкопок із вівторка по четвер у Вінниці народили сенсацію! Бо на території колишнього військового шпиталю по вулиці Стрілецькій, біля 45-го заводу, пошуковці знайшли найбільше у світі та Україні кладовище воїнів Галицької армії 1919-1920 років… І лише за попередніми даними, 100 років тому тут могли знайти свій останній прихисток майже 8 тисяч військових, які померли від страшної епідемії тифу. Ось чому багато років це місце у Вінниці вважалось «страшним», «чумним» і «забороненим»…

– «Це німці! Копайте далі…» Ось таке було ставлення в радянські часи до могил захисників України під час будівництва паркану навколо 45-го заводу, — розповів директор Центру історії Вінниці Олександр Федоришен під час перших днів розкопок. — Так «совєти» ставились і вбивали пам’ять про справжніх Героїв України. Нині тут безпечно, бо вже зроблено більше 10 шурфів, і тифозні воші, які тоді погубили більше 8 тисяч солдатів та офіцерів, стільки не живуть… Це не чума! А решту будемо знати вже після повноцінних розкопок, які проводять львів’яни із меморіально-пошукового центру «Доля»… В одиночних і братських могилах ми вже виявили рештки 20 військових і кістки одного коня… Але через тиф тоді ховали без одягу, тому жодного ґудзика чи нагороди поки що не знайшли. А жетонів тоді не було!

І вже у перші дні роботи цієї експедиції стало зрозуміло — це найбільше у світі кладовище вояків Галицької армії! І до кінця року дослідники обіцяють назвати прізвища всіх рядових і офіцерів, які вдасться встановити. Тому можна прогнозувати, що українська діаспора у США і Канаді, Львівщина, Тернопільщина та Івано-Франківщина разом із Вінницею мають вшанувати тут меморіалом 8 тисяч військових.

– Кладовище, за архівними даними, є найбільшим кладовищем Галицької армії, яке існує в Україні, — розповів директор Меморіально-пошукового центру «Доля» Львівської обласної ради Святослав Шеремета.

Історики дослідили, що цей військовий цвинтар став найбільш затребуваним восени-взимку 1919-1920 року. Тоді епідемія тифу викосила українське військо і зробила його недієздатним. Лише приблизні цифри вказують, що у Вінниці на той час було 9000 хворих на тиф і 90% із них загинули.

Вже є версія, що серед цих зотлілих трун є поховання дуже відомих галичан, і їхні родичі готові перепоховати своїх близьких за всіма православними традиціями…