Вона проживає в сараї на власному подвір’ї та тепер лише через суд мусить відстоювати свої права. У 2015 році її чоловік пішов на Схід — захищати Україну, а вона отримала серйозні травми зору. Відтепер лише і займається тим, що воює з власними сусідами, які фіктивно приватизували її будинок — відібрали житло. Про це розповідає дружина атовця Ніна Комар.

– Коли чоловік повернувся з АТО, він почав страшно пиячити. 5 разів я намагалася його закодувати, але він постійно зривався. Це правда — він залежний… Тому і надіятися на його чоловічі рішення вже немає ніякого сенсу. Та все почалося ще у 2015 році. – розповідає Ніна Комар.- Коли я дізналася, що чоловіка відправляють на війну, то не могла не прийняти близько до серця. В мене відразу почалися проблеми зі здоров`ям і в першу чергу це дало на зір. Хто б міг подумати, що за лічені дні можливо стати інвалідом, як у моєму випадку. Наша донька возила мене по всіх клініках, щоб вилікувати мене. Хоч частково, але це вдалося.. Та я залишилася майже сліпа. В такому стані мене і обмародерили сусіди та депутати. Розуміли, що чоловіка немає, а я беззахисна… Зараз я вже розумію, що єдиний вихід — це воювати з ними. У 2019 році вони прийняли рішення і забрали частину території, де я проживала. Як так сталося ? До сих пір не розумію, але мій будинок — тепер їхні володіння, а я мушу жити у колишньому сараї на власному подвір`ї. Тим більше, я залишилася без всіх пільг, бо у військовому квитку я записана як дружина лише олівцем. Я взяла свої документи – паспорт і свідоцтво про одруження, і пішла розбиратися. Та як вияснилося, кругом прописана його перша дружина, з якою він наразі 26 років розлучений. І вона завжди йшла на крок попереду мене – перехватила всі пільги, субсидії та привілеї через ці підроблені документи. Та я навіть не уявляла до яких наслідків це може призвести. Спершу з серйозною проблемою я зіштовхнулася в податковій. Мені відмовили у всіх інстанціях, навіть в центрі зайнятості. Сказали просто, що я ніхто. Мені прийшла платіжка з серйозною сумою за землю. Хоч у 2015 році, коли чоловік пішов в Ато — мене звільнили від сплати за землю. Та і взагалі я стою на групі через зір. Я навіть не маю права написати заяву на тримання земельного паю. Бо всі документи, де мала б бути приписана я, вже оформлені на неї. І от чому так ? Я вже подаю в суди, і остання надія лише чесну владу, яка почує, зрозуміє та допоможе…

Софія Копач