Вам будуть висловлювати чимало версій цього свята. Але правда така: князь Київської Русі Аскольд зі своїм військом взяв в облогу Константинополь (скептики можуть побачити щит на воротах в Стамбулі). Військо наших предків було могутнів! Константинополь міг впасти. І тоді священики разом із народом взяли ризу Матері Божої ( як вона туди потрапила – то вже інша неймовірна історія). І обнесли її містом. Тоді піднявся шторм і ураган. Почав топити кораблі. В цей день! Шокований Аскольд силою Божою, не лише підписав мир із Візантією, але й сам із дружиною прийняв християнство. Привіз в Київ Митрополію! Літописи свідчать, що саме тоді приїздили до Києва славнозвісні Кирило і Мефодій. І половина Києва невдовзі прийняла цю віру. В Києві вже було побудовано десятки церков . Але князь Олег ( дядько і регент князя Ігоря) вступив у змову із язичниками, які відкрили йому ворота, захопив Київ і вбив не лише першого князя Аскольда, а й вирізали тисячі київських християн. Ось наш перший мученик за віру – князь Аскольд! І вони – замучені християни.

А що далі? А далі віщий Олег, оспіваний Пушкіним, приймає страшну смерть від укусу змії. Ігоря, так чоловіка княгині Ольги, розтерзують. Вона жорстоко мститься, але розуміє, що є гріх на родині, яка підступно вбила Аскольда. Тому іде до Візантії і приймає християнство! І саме свого внука Володимира, якого забрали у матері Милуші, виховує сама і саме на християнських принципах. І він, насправді вже вдруге, після князя Аскольда, укладає союз із Візантією, приймає християнство і Хрестить Русь. Чому ми по праву возвеличуєм Володимира, а забуваєм про князя Аскольда? Адже він мученик і так само заслуговує бути возвеличеним як Володимир та Ольга… А тому, що в тоталітарній державі, від покрову пропаганди якої ще досі не звільнилась Україна і деякі християнські церкви, не вигідно було показувати російського князя Олега – катом перших християн Київської Русі. А київського князя – мучеником, який прийняв від нього смерть. Тому й «забули» цю правду. Але, народ, хто не знає свого минулого, не гідний майбутнього, чи не так?

І ще згадаймо, як наші козаки, під покровом Матері Божої, рятували у плавнях після підступного нападу вночі московського війська на Запорізьку Січ ( на одного козака Катерина ІІ прислала 10 карателів) рятували головну ікону Січі – ікону Покрови! Бо вони знали її Силу! І тому багато хто змінив меч на рясу монаха і почали будувати козацькі церкви та монастирі на Україні. Одна із таких церков – на Старому місті у Вінниці, в Печорі. А скільки їх по Україні! І найбільшим був козацький монастир в Межиріччі. Так, там де побудував Янукович собі свій Версаль … І що? А до того там були дачі Постишева ( зятя нашого Коцюбинского), його сина Юрія, Якіра… інших комуністичних вождів, які знівечили монастир. Подивіться їхні біографії і як вони закінчили…

Але сьогодні я про силу Матері Божої і війська, яке вона береже. Просімо її охороняти нашу незалежну Україну! Наших чоловіків – захисників! Бо це кожен син матері! А вона з народження вимолює йому саме у Богородиці захисту і світлої долі! Миру вашому дому і Україні. Дякую за увагу.

Погляди мої і «33-го» може і дискомфортні для когось, але правдиві і неупереджені. Історична правда – це зовсім не пропагандистська «лапша», як думає один наш сусід. Чи не так?