На розміщений у газеті лист «Скільки можна грішити та молитви російською в українській церкві читати?» відгукнулися парафіяни с. Будного та с. Зведенівки, які не поділяють точку зору авторів листа та стали на захист свого священника.
– Ці люди не є парафіянами церкви. Адже мали б знати, що служба ведеться українською мовою. У отця Михайла є релігійні книжки та молитовники українською мовою.
Отець Михайло Івченко, крім релігійної освіти, має і вищу, знає мови. Дійсно наш отець Михайло раніше спілкувався російською та молитви читав старослов’янською, бо церква належала УПЦ (МП). Але він один із перших у Шаргородському районі разом з парафіянами перейшов до ПЦУ. З парафіянами спілкується українською, а якщо навіть і якесь слово скаже російською, то хіба ми, українці україномовні, часом не вживаємо російські слова?! — розповідають парафіяни с. Зведенівки. – Цього листа організували його вороги. Але ми не дамо очорнити його чесне ім’я.
Наш отець Михайло не аферист, не гуляка, не пияк. Ми знаємо його як хорошого священника, патріота України, порядного сім’янина. І грошей ніколи ні з кого не вимагав, бо до церковних грошей не має справи.
Парафіяни с. Будного та с.Зведенівки (163 підписи)
От настали часи – боїшся на рідній мові молитися, улюблених співаків слухати, читати улюблених авторів. Треба весь час на свідомітів озиратися. Це свобода?