Однак, знаючи, що більшість жителів області та Центру України називають нас народною газетою, ми не можемо не застерегти вас та закликати до пильності.

Адже ми вступаємо в нову і жорстку фазу нового адмі­ністративного устрою укрупнених районів, утворення нових громад. І, що найважливіше, передачі української землі, яку ще не встигли «роздерибанити», в громади. У них буде все — і бюджет, і земля. Саме це і є тією простою розгадкою, чому так інтенсивно всі клани, навіть бандугруповання, родини — батьки і діти, свати і брати, куми і підкумки ринули в депутати.

Але навіть вони — не основні гравці на цьому полі битви за наші з вами податки та ресурси, за Вінниччину. Бо саме тут вимальовуються три ключових гравці, декілька олігархічних угруповань із десятком багатих та відомих наближених. Одні пішли класичним ходом — розкидали яйця в корзини біль­шості прохідних партій. І тепер чекають, чи вилізуть їхні «помети». Декілька відомих концернів та холдингів зарання прикупили на обласному рівні собі осередки розкручених партій у всеукраїнських лідерів. І поставили своїх чи то керівників, чи «смотрящих» — хто як сприймає. Ще на цю виборчу «шахову дошку» виставили технічні партії із відомими співаками і т.п.

Не дрімають і бандитські угруповання. Кожен поважаючий себе кримінальний «авторитет» також виставив свої «козирі». Враховуючи, що новий закон передбачає домінування партій на виборах і лише на голову ОТГ можна йти самовисуванцями чи в невеликих населених пунктах депутатами, ці партії набирають, скоріше за все, чисто технічних гравців. Хоча і з відомими іменами. Щоправда, не всі вони це знають. Це як вербування в «легіони». Бо навіть сьогодні дуже впевнені у собі — завтра прийдуть на за­сідання фракції і їм голови від імені вожака партії, який вступить попередньо у свої «договорняки» і порішає все із ключовими фігурами (див. вище) питання, скаже або підняти руку, або утриматись.

На жаль, наші джерела повідомляють і про «такси», які мали внести кандидати в депутати та голови. Розуміючи, хто йде і який власний бізнес чи вигоду лобіювати, керівники деяких партій і тут вирішили заробити. Кажуть, місця у списках коштували від 20 до 50 000 у.о. І навіть при таких коштах брали не усіх. Не брали дуже «зашкварених». А якщо брали – ну дуже наближених до гегемонів партії… Однак тихенько порозкидали ці сімейні «підряди» по місту та області.

Вже вималювались кандидати — «політичні повії». Або «фарбовані лиси» — називайте їх як хочете. Але депутатів, які змінили 5-7 і навіть 9 партій — вистачає. Як і тих, хто в попередніх каденціях безбожно крав, торгував власним голосом, просував рішення для своїх родин та кумів… Тепер вони знову обі­цяють «служити вам»…

У прямому і у переносному значенні слова конкурс на слуг народу — зашкалює.

Отож, дивіться, щоб завтра вони не прислужили олігархам, хто хитро розклав на шаховій дошці Вінниччини, кожної ОТГ своїх кандидатів так, щоб ми усі не залишились голими, босими і простоволосими. І не вишиковувались, як вони до влади тепер, у черги в «Пироговку», щоб продати свій чи дитини орган. Трансплантація ж вже узаконена. І Вінниччина в пілотному проєкті.

Ще раз наголошуємо — вибирайте, кого перевірили життям, хто зробив щось і ви бачили результати його праці, хто чогось досяг. Але не розкрадаючи Вінницю, область, ваше місто чи село. А потім виставив дружину, сина, доньку великим «благодєтєлєм». Щоб із вкраденого мільйона кинути вам на порятунок життя чи діточкам «протермінований подарунок» чи «милостиню».

Шановні вінничани! Беззаперечно, в цих списках є і ті, хто, досягнувши чимало в житті, вирішив йти, щоб працювати на Україну. Хто вірить у неї і її потенціал. Хто вміє заробляти, створювати робочі місця, дбати про громаду. Серед них і молоді та цілеспрямовані люди! Але головне — щоб не продажні. Тому найважливіше — із полови слів вибрати зерна правди, справ і таких лідерів.

Пам’ятайте, кожен народ заслуговує на того правителя, якого обирає. А українська приказка каже ще красномовніше: «Бачили очі, що купували, то їжте і подавіться».

Ось такі думки.

Результати будуть незабаром. Жоден із членів колективу «33-го», яким би рейтинговим він не був, не погодився йти із жодною із партій на вибори. Ми вибрали інший шлях: бути з народом України і, як найтиражніша газета Вінниччини та Центру України, захищати права кожного із вас від тих, хто сьогодні обіцяє вам золоті гори, а завтра просто «пилятиме» бюджет і розкрадатиме землю.

У кожного свідомого журналіста сьогодні стоїть вибір — бути регентами біля королів (керівників, голів і т.п.) чи виступати наставниками народів… Ми обираємо друге.

Із повагою —
колектив народної газети «33-й канал»