1. Саміт Україна — ЄС
2. Що означає «Інтеграція української промисловості до ринку ЄС»?
3. Чим може бути корисний «промисловий безвіз»? Який ефект для українського бізнесу?
4. До чого тут місцеві вибори?

Саміт Україна — ЄС, що відбувся 6 жовтня в Брюсселі, розвінчав міфи про охолодження відносин між Україною та ЄС. На першому від початку пандемії масштабному заході сторони провели однозначно успішний живий діалог. Отже, жодних зупинок на шляху України до Євросоюзу не буде, безвіз ніхто не скасовує, до того ж запровадять іще й «промисловий безвіз».

У підсумковій заяві Саміту йдеться: «Базуючись на успішних українських реформах та міжнародній підтримці після Революції Гідності, ЄС оголосив про нові програми з під­тримки сільського господарства, місцевого мікровиробництва, малих і середніх підприємств, зокрема за рахунок кредитування в місцевій валюті, громадянського суспільства, транспорту, інфраструктури, навколишнього середовища та кліматичної діяльності, а також про конкретну підтримку для Сходу України. ЄС також продовжує підтримувати Україну в питаннях децентралізації, зміцнення місцевого самоврядування та в посиленні боротьби з корупцією. Ми привітали підписання фінансових угод у рамках Ін­струменту європейського сусідства щодо Сходу, громадянського суспільства та клімату».

Простіше кажучи, серед багатьох здобутків Президент Зеленський домігся підтвердження, що Київ і Брюссель продовжать рух у напрямку «промислового безвізу», готуватимуть оновлення Угоди про асоціацію та підтримують інтеграцію ринків України та Євросоюзу. А також домовилися про місію ЄС, що працюватиме над угодою, яка підтримає українського експортера — «промисловий безвіз» для українських товарів.

2. Що означає «Інтеграція української промисловості до ринку ЄС»?

Якщо коротко, покращиться імідж продукції Made in Ukraine і полегшиться доступ України на глобальні ринки. Уніфікація та сумісність стандартів якості позбавлять українського виробника клопоту та витрат на проходження сертифікації в ЄС. Товари, вироблені в Україні, відповідним чином маркуватимуть, й ці сертифікати визнаватимуть в країнах Євросоюзу.

Щоб відкрити доступ промислової продукції України на ринки країн ЄС, необхідно імплементувати в законодавство України спеціальний регламент Євросоюзу. Для цього потрібно підписати Угоду про оцінку відповідності та прийнятність промислової продукції (Agreements on Conformity Assessment and Acceptance of Industrial Goods, скорочено — АСАА). Для приведення української національної системи стандартизації у відповідність до європейської закон для імплементації цього регламенту в законодавство України вже підтримала Верховна Рада й підписав Президент.

Мова про прийнятий голосами «слуг народу» законопроєкт №1068 про добровільну стандартизацію та внесення змін до деяких законодавчих актів України і сам Закон України «Про стандартизацію». Наразі, за словами Мі­ністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігоря Петрашка, планується, що найближчим часом Європейською стороною буде проводитись Попередня Оціночна Місія готовності української інфраструктури якості до укладання Угоди АСАА. Сподіваємось на позитивні результати цієї роботи.

Згідно з Угодою, вимоги до якості вітчизняних продуктів в Україні стануть ідентичними до вимог і стандартів в ЄС. Тож українські виробники отримають право наносити на продукцію європейський знак відповідності, а сертифікація українськими органами визнаватиметься в Євросоюзі.

3. Чим корисний «промисловий безвіз»?

Із підписанням «Промислового безвізу» український середній і малий бізнес фактично отримує можливість виходу на європейський ринок.

Підписання ACAA дасть змогу вітчизняним експортерам маркувати продукцію знаком СЕ й вільно продавати її на ринку ЄС без додаткової сертифікації. Потенційно Угода може охопити до п’ятої частини українського експорту до ЄС, передусім продукцію машинобудування. А в перспективі пошириться на інші сектори промислової продукції (адже наразі йдеться про товари машинобудівної галузі) та на інші глобальні ринки — Швейцарію, Норвегію, Ісландію, Туреччину, США, Канаду, Японію, Австралію, Нову Зеландію.

Українські виробники-експортери зможуть економити час і гроші на дороговартісну сертифікацію в ЄС, що своєю чергою дозволить знизити собівартість і збільшити привабливість України для локалізації виробництва. Завдяки АСАА українські органи сертифікації зможуть самі видавати сертифікати, які визнаватимуться ЄС. Після підписання Угоди покупець в Євросоюзі більше не вимагатиме від українського виробника європейський сертифікат.

Вітчизняні імпортери також отримають вигоду від підписання АСАА — будь-яку продукцію, марковану європейським знаком відповідності СЕ, можна буде завозити до України без додаткової сертифікації.

Підписання такої угоди по суті є для середнього та малого бізнесу входом до елітарного клубу. «Промисловий безвіз» значно під­вищить конкурентоспроможність українського експорту, а ЄС визнає українську промисловість такою ж розвиненою, як і європейську. Це також є стимулом до залучення капітальних інвестицій і розміщення виробництва на території України.

Крім того, Україна нарешті позбудеться системи стан­дартів, отриманої в спадок з радянських часів, яка не відповідає ні сучасним нормам, ні вимогам до якості товарів, ні реальним попиту і пропозиції як усередині країни, так і поза її межами.

Говорячи про вигоди ACAA для України, не можна не згадати хороші новини з Британських островів, де 8 жовтня Україна та Велика Британія підписали Угоду про політичне співробітництво, вільну торгівлю та стратегічне партнерство. Вона замінить Угоду про асоціацію в торгівлі з Великою Британією після виходу країни з ЄС. Документ підписали під час візиту Президента Зеленського до Лондона.

Глава МЗС Дмитро Кулеба вже назвав це «історичним моментом», а прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон сказав, що «це означає більше торгівлі, більше безпеки, біль­ше взаємодії між Україною та Великою Британією». Затвердивши стратегічне партнерство й розпочавши новий етап у 29-річній історії взаємин між Великою Британією та незалежною Україною, ми отримуємо ще один перспективний ринок для експорту своїх товарів.

«Багато країн світу розглядають український ринок дуже перспективним як для експорту продукції, так і для розгортання виробництва. Укладення угоди АСАА дасть змогу нашій промисловості відповідати європейським стандартам і впевнено виходити на міжнародний ринок. Вітчизняні експортери зможуть маркувати продукцію європейським знаком відповідності СЕ, а це значна економія коштів і часу, що особливо важливо для малого бізнесу. І найголовніше — завдяки цьому зросте довіра іноземних партнерів до українського виробника й української продукції», — під­креслив кандидат у депутати Вінницької обласної ради від партії «Слуга Народу» Юрій Войтович.

4. До чого тут місцеві вибори в Україні?

На черзі – попередня оцінка готовності України до підписання Угоди АСАА. У разі, якщо вона буде високою, «промисловий безвіз» у перших трьох пріоритетних сферах стане реальним.

Наступним кроком стане розширення АСАА на нові сектори — радіообладнання, екологічний дизайн, медичні вироби тощо. А це так чи інакше означає створення сучасних підприємств і тисяч нових робочих місць, розбудову інфраструктури та наповнення місцевих бюджетів за рахунок податків, які будуть направлені на розвиток регіону.

Та лише опозиція й політикани старого формату ніколи не підтримували ні ініціатив Президента, ні їхнього логічного законотворчого продовження «слугами народу» в парламенті. За законопроєкт про добровільну стандартизацію традиційно не проголосував жоден представник фракції партій «Опозиційна платформа — За життя», «Європейська солідарність» і «Батьківщина», не залишаючи тим самим підстав для впровадження змін на місцях.

Але 25 жовтня на місцевих виборах, які, до речі, обов’язково відбудуться, кожен може змінити «статус-кво», перезавантаживши місцеву владу, щоб рухати свій край уперед до успіху. І стратегія розвитку кожного регіону — це дорожня мапа на цьому важливому, складному шляху.

Підтримавши кандидатів у депутати міських та обласних рад, а також на міських голів від партії влади, виборці завершать формування команди «Президент — парламент — місцева влада». Українці мають побачити цей зв’язок і взяти відповідальність за створення ланцюга ініціатив, безвізів та процвітання свого краю.

Олена Панченко,
Олег Сиваш