У Белграді (Сербія) закінчився Кубок світу зі спортивної боротьби, який замінив чем­піонат світу в трьох видах боротьби: греко-римської, вільної та жіночої.

Срібною призеркою турніру з жіночої боротьби у ваговій категорії до 50 кг стала Лілія Маланчук з Демидівки Тростянецького району, вихованка Київського обласного ліцею-ін­тернату фізичної культури і спорту. У фі­налі на спортсменку чекала досить непроста суперниця, бронзова призерка чемпіонату світу серед дорослих з Росії Катерина Полєщук. І Ліля стала віцечемпіонкою. Загалом жіноча збірна привезла до України шість медалей та посіла друге загальнокомандне місце!

Лілія — з простої, порядної та багатодітної родини. Старший брат мешкає окремо, молодші братик та сестричка ходять до школи, мама — домогосподарка. Батько Лілії Сергій Маланчук чотири роки несе службу в лавах Збройних сил України і зараз захищає нашу Батьківщину на Світлодарській дузі у складі 59 бригади. Тому останній двобій донечки був дуже символічний.

Команда переможців

– Почалось все з того, що мій старший син з товаришем захотіли займатись боротьбою. Але секція була лише у Тростянці, тож постійно на велосипедах вони долали близько 14 кілометрів, — розповів нам з передової тато чем­піонки Сергій Маланчук. — І в якийсь момент займатись боротьбою захотіла Лі­лія, тренував їх вчитель від Бога Микола Мулько. Невдовзі донька стала радувати ус­піхами — взяла перші місця у Він­ниці, в області. А в сьомому кла­сі до мене підійшов тренер та запропонував відправити Лілю у спортивний ліцей до Білої Церкви. Ми з дружиною дали дозвіл, бо дуже хотілось, щоб донечка розвивалась і займалась улюбленою справою. Там її взяв під опіку тренер Олександр Мазуркевич, Лілія вже випустилась з ліцею, навчається на тренера у Конче Заспі, але досі живе у Білій Церкві. Винаймає там житло, щоб займатись тільки у того тренера. Донька вже давно у збірній України, у 2017 році їздила до Німеччини, має багато нагород та грамот. Але кілька років тому у нас сталось лихо — згоріла хата, тож чимало нагород Лілії не змогли врятувати. На щастя, дім допомогли нам відновити всі небайдужі та були ви­ділені кошти з обласного бюджету, допоміг нардеп Микола Кучер, з яким я познайомився на передовій. Після фіналу в Сербії донечка не розчарована, бо вона найменша у збірній, могла б змагатись у категорії молоді, проте боролась із дорослими — 32-річною росіянкою. Тому для нас «срібло» Лілії — це велика радість! Донечка до нас приїжджає як тільки є вільна хвилина, ми завжди чекаємо її у рідній Демидівці.

Тренер Лілії Маланчук теж не приховує радості за виступ підопічної.

– На Кубку світу ми розраховували тільки на нагороду. Лілія ще дитина, їй всього лише 19 років, і вперше вона виступала серед дорослих, тому це все було для неї не просто так. Вона не спала півночі, переживала. Попередні суперниці були меншими фізично. А Полєщук була здоровою, вона ж сибірячка.

Тому працюємо над помилками та тренуємось до участі в Олімпіаді.

Вікторія Снігур