Люди обурювалися, що успішне і дуже потрібне для аграрної області сільгосппідприємство навмисно банкрутують. Що найкращі на Вінниччині чорноземи впали в око впливовим чиновникам з орбіти президента. І що заради власного збагачення через своїх родичів державна земля без жодного аукціону відходить у приватні руки.
Відчайдушні спроби працівників трьох дільниць Вінницької філії зберегти підприємство, на жаль, так і не були почуті в жодній високій інстанції. Словом, нічого нового. Знову виявився «правий той, у кого більше прав». Вже немає у Немирові, Іллінцях та Могилеві-Подільському того, що було центром сертифікації. Сади вирубали, майно розтягнули, а техніка пішла за ціною металобрухту. Але вже від імені київської фірми. Зрозуміло, що ніяким правонаступником вона чомусь не виступає.
І вже, як у тисячах подібних випадків, на рівному місці наближені до корита піднімають бабло, а звільненим ще у жовтні працівникам СДС ніхто не збирається виплачувати заборговану зарплату. Мовляв, Вінницької філії вже немає. Хоча, як повідомляють обмануті працівники, згідно з держреєстром, вона таки існує. А тим часом днями з Немирівської станції забрали багато одиниць справної техніки всього за 58 тисяч гривень – за ціною металобрухту. Це при тому, що буквально відразу перепродали лише один комбайн «Сампо-500» за 4 тисячі доларів, тобто за 112 тисяч гривень. «От і наша зарплата», — кажуть люди.
І знову з Іллінців, Немирова та Могилева-Подільського йдуть депеші в Міністерство внутрішніх справ та прокуратуру. І аргументи, які наводять звільнені працівники, як-то кажуть, залізобетонні.
«Відповідно до статті 43 Конституції України, кожна особа має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом, — вказується в колективному зверненні про безпідставно невиплачену зарплату. — Статтею 21 Закону України «Про оплату праці» визначено право працівників на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства на підставі укладеного трудового договору.
При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
А у Кримінальному кодексі України чорним по білому написано: «Безпідставна невиплата заробітної плати більш як за один місяць карається штрафом від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років… На підставі викладеного, просимо вчинити дії, які сприятимуть вирішенню захисту порушених трудових прав працівників Вінницької філії».
Дуже хотілося б, аби прохання звільнених і обманутих працівників трьох Вінницьких СДС якийсь там поважний пан у Києві прочитав і вчинив за законом. Але, судячи з багаторічної практики, такого ще не траплялося. Суперсолідарна команда вищих чиновників свого не упустить при жодному президентові. Недарма ж вони лізли у владу, тобто до корита, вкладаючи мільйони у свої передвиборчі цяцянки. Тепер ці мільйони треба відбивати.
А невиплачені зарплати якимось там вінницьким селянам, благополуччя їхніх сімей – це вже нікого не обходить. Тому проханням у цій ситуації навряд чи обійдеться. Тут, очевидно, треба самим забирати своє. Всією громадою приходити і забирати. Бо просту людину жоден чиновник не збирається захищати. Його цікавить власний інтерес. Гуртуйтесь, люди. Бо Великий Грабунок починається. І, схоже, слуг народу це насправді цікавить набагато більше, ніж Велике Будівництво. Разом із місцевим самоврядуванням.
Анатолій Петриченко
Таких керівників побільше,як Оксана Борисівна,був би результат !