Колектив та пацієнти згадують про нього як кращого лікаря, який понад 30 років свого професійного лікарського досвіду віддав лікуванню дітей. 19 років працював на посаді лікаря-педіатра приймального відділення та 9 років очолював педіатричне відділення старшого дитинства.
– Він до останнього відданий своїй професії та пацієнтам, був професіоналом своєї справи. Інтелігентним, інтелектуальним та гідним лікарем. До його кабінету завжди стояли черги вдячних пацієнтів. І не було жодного, кому б він відмовив у допомозі через особисте ставлення, — пригадують його колеги.
У свої роки Валерій мужньо витримав напад коронавірусу. Ще в листопаді 2020 року переніс цю страшну хворобу. Та вже за декілька місяців почав згоряти на очах. Тоді родина і почула невтішний діагноз — рідкісна форма онкології.
Розповідає «33-му» дружина покійного лікаря Олена Кобець:
– Онкологія стала громом серед ясного неба та забрала найдорожче — коханого чоловіка.
Симптомів хвороби взагалі не було. Чоловік ніколи не скаржився на самопочуття. Але після коронавірусу стан здоров’я значно погіршився — хвороба вдарила по найслабших місцях… У кінці грудня раптово з’явилась слабкість. І вже за декілька днів лікарі сказали про страшний та смертельний діагноз — рідкісну злоякісну онкологію.
Стан погіршувався кожного дня. Але ми не втрачали надію та вірили, що хворобу можна вилікувати. Тому готувались до курсу хіміотерапії. Валерій сподівався, що пройде боротьбу за своє життя.
4-го січня стан чоловіка раптово погіршився. Постала потреба швидкого хірургічного втручання. Його госпіталізували в лікарню швидкої медичної допомоги. Лікарі цілодобово робили все можливе для його порятунку, і за це всьому колективу й особисто директору Олександру Фоміну велика вдячність. Але 28 січня він помер. До останньої хвилини Валерій був у свідомості та консультував пацієнтів, які звертались по допомогу. Смерть настала раптово, в це навіть не віриться…
– У розпачі згадую, як ми познайомились в лікарні. Я також медик — педіатр-неонатолог. У нас спільним було все — і домівка, і робота. А тепер його не стало, він згоряв у мене на руках, — розповідає дружина Олена.
На прощальну церемонію з відомим вінницьким педіатром зібрались сотні вінничан. Серед них були і колеги, і десятки вдячних пацієнтів. Колеги кажуть: якщо на тому світі є лікарі, то Валерій Остапчук серед них стане Гіппократом.
Колектив редакції «33-го» висловлює свої співчуття родині.
Софія Копач
