Він також грав й за інші відомі клуби – приміром, за «Динамо» (Мінськ). В його складі змагався проти московських одноклубників, ворота яких захищав славетний Лев Яшин. Після поразки від столичного клубу із рахунком 0:2 той підійшов до Василя Качорця, поплескав по плечу і сказав, що колеги все попереду, якщо той працюватиме над самовдосконаленням.

Після отримання подарунка на 80-річчя від керівництва обласного відділення НОКУ Василь Іванович відповів на пару запитань кореспондента «33 каналу».

– Розкажіть про свої виступи за вінницький «Локомотив».

– Грав за цей клуб три роки. Це було в 1977-1980 роках. Тоді команда виступала на хорошому рівні, збирала повні трибуни глядачів.

– Що можна сказати за нинішню «Ниву»?

– Зараз клуб очолив мій колега по воротарському амплуа Володимир Циткін, на якого ми покладаємо великі сподівання. Це надійний голкіпер і чудова людина. Але багато що залежатиме від гідного фінансування. Якщо немає достатньо коштів – не буде й результатів. Із таким підходом жоден тренер не зможе вивести «Ниву» на серйозний рівень.

– Ви вже 15 років перебуваєте на пенсії. Чим займаєтеся, які маєте хобі?

– Окрім риболовлі, більше хобі не маю. Відвідую й футбольні матчі за участі «Ниви». Хочеться, щоб до Вінниці повернувся Великий футбол! Ми, ветерани гри № 1, мріємо про відновлення славних футбольних традицій  у нашому місті.

– Після завершення кар’єри футболіста Ви працювали тренером. Де саме?

– Спочатку у міській ДЮСШ, далі – в ДЮСШ і СДЮШОР «Нива». Там пропрацював понад 30 років, із 1982 року. Потім ще два роки тренував у ДЮСШ «Прем’єр-Нива». В 65 років завершив свою тренерську кар’єру.

– Кого із відомих гравців Ви підготували в якості тренера?

– Приміром, Геннадія Співака, який із Вінниці переїхав до Австралії.  Згодом він перебрався до Нової Зеландії, за національну збірну якої грав. За юнацьку збірну України виступав мій вихованець Петро Задачин. Багато моїх учнів нині працюють в ОДЮСШ Блохіна-Бєланова.

Фелікс ЖАНІН