Отримавши інформацію зі шпальт «33-го каналу» та багатьох інших джерел про те, як колишній голова сусідньої нам громади роздавав землю своїм родичам та наближеним, ми, жителі Спичинецької громади, дійшли висновку, що колишній наш сільський голова О. Д. Ремарчук пішов набагато далі за час свого головування.

За період своєї каденції він двічі потрапляв у поле зору правоохоронних органів за махінації із землею, за що має два кримінальних провадження. Також давав дозвіл на незаконний видобуток цінного шару грунту з метою продажу — заведена справа. Відомості внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 239-1 КК України.

Зловживання службовим становищем. Незаконне укладення договорів на земельні ділянки 20.10. 2016 року — відомості про дану подію також були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Він встиг «під занавіс» своєї каденції роздати землю під приватизацію своїм «наближеним», не обминувши себе, звичайно. Все це робилося без відома громади села, з усіма можливими порушеннями. Ми намагалися вияснити, де і коли приймались подібні рішення, хто за них голосував? Відповідь була приблизно такою: яка різниця, головне, що людям добре. Але чому тим, хто був із сільським головою «у долі», зараз ДОБРЕ, а інших жителів тримають за дурнів чи за бидло? Маючи на 2018 рік ще 45 гектарів земель резерву та комунальної власності, для прикладу, нашим хлопцям-атовцям виділили тільки по 1,5 га. На кінець своєї діяльності Ремарчук доголовувався до того, що віддавав землю «своїм» для приватного користування, цільове призначення котрої заборонене для приватизації.

По використанню бюджетних коштів за всі роки, а особливо 2020 рік, взагалі можна вимагати суцільного аудиту. Кошти дерибанились та виводились з бюджету найвишуканішими способами. Чого тільки вартує бюджетна стаття на канцелярське приладдя сільської ради, увага: 30 000 грн плюс 10 000 на заправку картриджів. 45 000 грн на облаштування якогось міфічного архіву. Регулярні зміни до бюджету та направлення коштів на дитячий садочок, завідувачка котрого є дружиною колишнього голови села. Зрозуміло, що ці кошти здебільшого відмивались таким чином, насправді осідаючи у кишенях подружжя Ремарчуків. Доказ тому — доходи, взяті з електронних декларацій даних осіб, що невпинно зростали з кожним роком.

Так, зокрема у дружини голови заробітна плата згідно з декларацією за 2019 рік становила майже 14 000 грн на місяць, додайте до цього ще нелегальні премії — ось і отримай, шановна громадо Спичинець, на використання для потреб населення, вибачте, «фігу». Про яку соціальну допомогу для населення може йти мова, коли не набиті власні кишені! Про відкати з різного роду проєктів будівництва та ремонтів об’єктів збережемо матеріал для наступної статті.

Найжахливіше у даній ситуації те, що жодного звіту про використання коштів протягом каденції Ремарчука О.Д. ніхто не робив. Жодного разу не було проведено сходу села. Сесії, на яких вирішувались важливі фінансові та земельні питання, проводились фіктивно або, увага: в ТЕЛЕФОННОМУ режимі (є чітко фіксовані докази). Без попередніх розглядів на засіданнях відповідних комісій. За якими такими законами жили ці чиновники і чому вони досі не за гратами? Закрадається думка про причетність низки осіб, з районного керівництва, котрі мали б контролювати та присікати злочинні дії даної особи.

Цікаво, що, незважаючи на всі негативи, знаходяться діячі, котрі вперто його проштовхують на посаду старости Спичинець. Висновок можна зробити тільки той, що їх пов’язують спільні корупційні моменти. Але суспільство не збирається бути ошуканим у черговий раз.

Жителі села Спичинці дуже надіються, що колишній чиновник понесе справедливе покарання за допущені ним порушення законодавства України. Таким хапугам не місце у державній владі.

Жителі села