Учора перестало битися серце нашої дорогої колеги, заступника директора з виховної роботи Павліченко Галини Миколаївни. Пішла з життя людина прекрасної душі, відкритого і доброго серця…Надзвичайно боляче від тієї думки, що ніколи не буде її поряд з нами… Що ніколи ми вже не почуємо її мудрого слова, не побачимо щирої усмішки…
– Ми згадуємо її як талановитого керівника, наставника, друга, порадника… За роки своєї плідної діяльності Галина Миколаївна виховала не одне покоління, розв’язала тисячі життєвих задач, і для кожного, як для студентів, так і для колег завжди знаходила час аби вислухати, підтримати, знайти потрібні слова і мудру пораду,- кажуть колеги.
Багато хто з колег любляче називав її «Мама»…Спочивайте з Богом, наша дорога Галино Миколаївно!У наших серцях ніколи не згаснуть любов, вдячність і велика шана до Вас!
Смерть завжди трагічна і несподівана. Особливо для родини, що втратила люблячу доньку, дружину, турботливу маму і бабусю. У ці скорботні дні розділяємо невимовний сум і тугу її близьких і рідних. Прийміть найщиріші співчуття!!!
Людина живе доти, доки її пам’ятають. Світла пам’ять про Галину Миколаївну вічно житиме у наших серцях!
Хай земля стане для неї пухом, а Господь дарує вічне життя у Царстві Небеснім! Світла та вічна пам’ять!
Про деталі поховання буде повідомлено згодом.
Валентина Лісова
