Олександр останні роки проживав у Києві разом із родиною. Виготовляв меблі, мав власну справу, був турботливим чоловіком і батьком. У день трагедії разом із ним була Яна Сіранчук — сестра його дружини, яка приїхала з-за кордону в гості.

Яна була професійною танцівницею: навчалася та виступала за кордоном, працювала на сцені, брала участь у різних творчих проєктах. Друзі згадують її як добру, відкриту й безконфліктну людину, яка щиро любила свою справу.

За словами близьких, обоє часто приїжджали до Ладижина, підтримували зв’язок із рідними та друзями. Друзі їх пам’ятають як добрих і працьовитих людей.

Чин прощання відбувся у храмі Успіння Пресвятої Богородиці. Провести загиблих в останню путь прийшли рідні, друзі та мешканці громади.
Як відомо, жертвами терориста стали семеро безневинних людей.
14 – поранено.
Під час визволення заручників терориста ліквідували.
Він був військовим офіцером у відставці. Проживав у Бахмуті. Далі – переїхав до Києва.
Хоча мав явно проросійські погляди і його батько був полковником – викладачем військового училища десантників у Рязані в рф.
Можливо не виїхав туди, бо був ще призовного віку.
Хоча не мобілізований.
А може мав звʼязок із спецслужбами ворога і виконував тут поставлені завдання?
Запитань більше аніж відповідей.
Ця страшна трагедія оголила багато проблем в тилу і поставила ще більше запитань, зокрема про неефективну реакцію поліції. Незахищеність людей від таких потвор.
Адже вбивця підпалив перед цим власну квартиру і стріляв у сусіда.
Андрій Власенко