Життя Жанни Кремінської забрав повторний коронавірус

Вихідними перестало битись серце вчительки початкових класів школи №25 Жанни Кремінської. 50-річна педагог не змогла подолати ускладнення від коронавірусу. Вона любила дітей, і діти любили її. «Вчити — означає вести до успіху», — цитата на сайті школи навпроти фото учительки.

– Поки ми торочимо про вакцинацію, про те, чи потрібна вона, чи ні, COVID-19 забирає кращих. Не стало Жанни Кремінської, найкращої вчительки для мого сина та багатьох поколінь дітей, яких вона встигла навчити вчитись, — каже викладачка медуніверситету Вікторія Родінкова. — Вона, без перебільшення, була представницею вінницької педагогічної еліти. Те, що Ковід забере з суспільства найкращих, тих, хто ще міг би принести стільки користі на Землі, вже зрозуміло давно. Але зараз його смертоносний рахунок підібрався дуже близько.

Чимало вінничан мріяли навчати своїх дітей саме у Жанни Кремінської, бо, кажуть, вона могла знайти підхід до кожного.

– Це перша вчителька мого сина, людина, на яку я реально готова була молитись. Вона вміла знайти підхід до нестандартних дітей, сформувала такий класний дитячий та батьківський колектив, що було зрозуміло — класний керівник на своєму місці. Учнів Жанна Олегівна любила однаково. Мій син відчував людей змалечку і цьому педагогу він довіряв і щиро любив її — гармонійну, виважену та цілісну… — каже вінничанка Оксана Поліщук.

– Я коли вітала Жанну Кремінську на 8 Березня і Діма підготував їй привітання, голос у слухавці був виснажений і втомлений. Але вчителька не скаржилась. Сказала, що прихворіла і перед цим дуже тяжко перенесла Ковід рік тому. Я відповіла вчительці, що як тільки це все закінчиться, ми прийдемо з квітами до неї. Бачите, прийду з квітами…

Із вчителькою молодших класів вінничани прощались 16 березня на кладовищі «Підлісне». У неї залишились чоловік та донька.

Не можемо повірити в її передчасну смерть

На жаль, маємо втрати від Ковіду серед освітян і в районах. Не стало Галини Дімбрової, учителя зарубіжної літератури та мистецтва гімназії № 2 м. Могилева-Подільського. Вона 1963 року народження. Власної родини не мала, повністю віддавалась школі…

– Очільник творчої спіль­ноти зарубіжників нашого міста, методист, самовідданий класний керівник і просто колега, турботлива донечка, любляча сестра і тітонька загинула на передовій освітянського фронту. З різних куточків світу й нашої України лунають тривожні дзвінки: «Невже це правда?» Не можу прийняти й досі сама собі не вірю. Невже? Вона не могла так просто здатися! Але… — каже колега покійної Надія.

Віталіна Володимирова