На Вінницьких Великих Хуторах люди знають Марію Гаврилівну Удалову, жінку незвичайної долі і величезної сили волі.

Судіть самі — їй довелось важко працювати, поховати двох синів і чоловіка, перенести інсульт. Зараз у Марії Гаврилівни важке захворювання ніг, вона ледве ходить з паличкою по кімнаті, хапаючись за меблі.

– Але в руках ще сила є! От я і вирішила допомагати нашим бійцям на Сході. В’яжу їм теплі шкарпетки, щоб хлопці не мерзли в окопах, — розповіла Марія Гаврилівна. – Вже не одну сотню вив’язала, ось готова остання партія — 86 пар шкарпеток.

– Це не шкарпетки, а справжні валянки — добротні, теплі, міцні! — похвалив Анатолій Артюх, керівник хуторянських волонтерів. – Нашим бій­цям велика підмога, адже тримати ноги в теплі — це найголовніше. Після 20 березня їдемо у район Світлодарської дуги, у 59-ту калинівську бригаду, розділимо все, що люди зібрали, між українськими позиціями. Допомогти солдатам — це святе!

Марія Гаврилівна Удалова нічого не просить для себе, лише через газету звертається до небайдужих людей, щоб забезпечили її нитками.

– Я ходити не можу, прошу, може у когось є непотрібні клубочки, може, у секонді знайдуться старі кофтини, не різані, а плетені, які можна розпустити, мені такі підійдуть, — каже жінка. — Я готова купити і нові вовняні нитки, аби хтось привіз їх до мене, я заплачу гроші і за товар, і за доставку.

Вона вірить, що знайдуться вінничани, які відгукнуться на її прохання. Телефон Марії Гаврилівни Удалової — 073 17 73 670.

Ірина ЗОНОВА