А вона ніби-то співала лише для них. Для кожного особисто. Тому зараз слухати пісні Шульженко з легким серцем неможливо.
Клавдія народилася 24 березня 1906 року. Співати дівчинка почала з дитинства. Найбільше любила народні пісні – виконувала їх майстерно, пропускала крізь свою душу. У 17 років пішла на прослуховування до Харківського драматичного театру. Там просто заспівала «Розпрягайте, хлопці, коней» і підкорила усіх. Її прийняли, але головних ролей не пропонували і врешті Клавдія зрозуміла, що хоче бути на сцені, та не як акторка, а як співачка.
Дівчині вдалося потрапити у Харківську консерваторію. Там вже на першому прослуховуванні сказали, що у неї справжній талант від природи. Саме так почався її співочий шлях. Клавдія дебютувала на сцені у 1928 році. А через 8 років з’явилися її пісні у записі.
Своє кохання Клавдія Шульженко зустріла в Одесі. Її чоловіком став Володимир Кораллі, гуморист. Він був особливим – підтримував її талант, вчив триматися на сцені. Саме завдяки його почуттям та силам, які він вкладав у вдосконалення образу Шульженко, вона стала саме такою, якою її запам’ятав глядач – неперевершеною.
Чоловік ішов із Клавдією і у вогонь, і у воду. Під час Другої світової війни вони разом давали концерти просто в окопах. А було таких виступів понад півтисячі.
Через те, що жінка не боялася бути поряд у найскладніші моменти, її пісні надихали бійців. І це вони розповідали самі у листах подяки. У 1946 після концерту в Одесі Клавдія отримала квіти з запискою від пілота-бомбардувальника. Він розповідав, що одного разу, коли повертався з завдання, його підбили. Він мріяв тільки про одне – дотягнути до рідної землі. Аж раптом по рації хтось ввімкнув пісню «Мама», і чоловік відчув прилив сили. Він вижив і дякував голосу Шульженко як символу.
Інша жінка надіслала листа з не менш чутливою історією – розповіла, що вона – вихователька у дитячому садку.
Якось його взяли в оточення, а вона із 20 діточками – сховалася. Але як вийти з нього, не знала. Аж раптом у ночі почула пісню Клавдії і зрозуміли – треба йти на її голос. Так вони і вибралися.
Після війни жінка продовжила співати. Разом із чоловіком їм виділили квартиру у Москві. Та прожили вони разом не довго, їх весь час оточували плітки і кохання врешті зійшло нанівець.
Доживала жінка у громадянському шлюбі із кінооператором Георгієм Єпіфановим. Отримувала скромну пенсію та сутужно зводила кінці з кінцями. Померла Клавдія Шульженко 17 червня 1984 року.
Тетяна Кондратьєва
