Порівняно дуже мало інформації в ЗМІ, Інтернеті в цілому, зараз про затриманого ФСБ Росії в окупованому українському Криму кореспондента служби “Радіо Свобода” Владислава Єсипенка, який також є одним із авторів проекту “Крим.Реалії”. Нагадаю, російська злочинна спецслужба захопила українця 10 березня за спробу відзняти в Симферополі зібрання тих героїв, які ризикуючи власним життям, здоров”ям, свободою, хотіли публічно відзначити Шевченківські дні різними заходами. Зрозуміло, що ворог, окупант, російський імперський режим різних часів не раз використовував світле ім”я нашого українського пророка дуже цинічно, як приманку для відлову патріотів України.
В часи радянського Союзу, нам, студентам Київського державного університету ім.Т.Шевченка, перед Шевченківськими днями, викладачі настійливо рекомендували не виходити до пам’ятника Кобзарю бо то дуже небезпечно. Але знаходилися герої, які таки виходили!.. І їх арештовували, виключали з вузу, на них заводили, на все життя, кримінальні справи, як на”антісовєтчіков”.
Ото ж, нічого дивного немає в тому, що Владислава Єсипенка, зовсім молоду людину, яка, ясне діло, не має великого досвіду життя в тій імперсько-совєцькій епосі, а значить почуття тваринного страху перед нелюдами.
В чому його звинувачують, а головне хто?.. – окупанти, загарбники, засуджені всім цивілізованим світом!.. Вони його звинувачують в тому, що знімав громадські місця зібрань і передавав в Україну. Що знімав наповнюваність водою річок і водосховищ півострова. Я не виключаю, що на його кадрах могла бути присутня і Російська бойова техніка, якою зараз, як відомо, переповнений наш український Крим. І що?! Це шпигунство? І, головне, де – на своїй землі, яку у нас ворог силою відібрав? Це злочин? Проти кого і чого? Проти окупанта, який силою захопив української власності на півострові на астрономічні суми?!.. Якщо це злочин, то що тоді законність, чия вона – законність хижого звіра? Це ці бандити, воєнні злочинці, загарбники, яких вже почав судити міжнародний суд, розказують нам про Владислава Єсипенка, як диверсанта – збираються судити молоду людину за, порівняно, смішні знімочки про реалії окупованого Криму? Та яке вони мають моральне право хоча б рот розкривати на тему українського шпигунства в Криму!? Не було би загарбання ними українського півострова, величезної нашої власності – не було б і шпигунства.
Я сумнівів немаю, що в Криму є і будуть українські патріоти. Завжди! І вони так чи інакше проявлятимуть себе. І ніякі тортури над Владиславом Єсипенком цю святу, справедливу боротьбу чесних людей з варварами 21 століття, ясна річ, не зупинять. І хай не радіють, що зможуть вибити в цивільної молодої людини, журналіста, якісь зізнання, корисні їм покази. Хай знають, то насправді не покази, а звинувачення їх самих. Кати будуть покарані!
Ще прийде час розплати. За все. Україна, справжня, та, яку смертельно ненавидить Москва, ніколи не пробачить російським підлим загарбникам тих величезних воєнних злочинів, які вони здійснили і здійснюють на нашій землі. Сотнями років Російська імперія мріяла асимілювати нас, уярмити і що? Які успіхи?.. І на цей раз так само буде.
Владислава Єсипенка їм варто просто по-тихому відпустити з тієї теперішньої їх Кримської воєнно-політично-злочинної резервації. Дешевше буде.
Як використовує Росія на території України свою агентуру в ЗМІ – відомо. Не випадково не так давно закриті на замок у нас одразу кілька телеканалів кума Путіна. На тих каналах хто працював – ангели? Ото ж – чия б корова мукала, про використання журналістів, як шпигунів, а путінська – точно б помовчала б, бо у неї дуже вже морда в кровавому пуху.
Я не раз показував в інтернеті своє, чудом врятоване, фото, як, ще до війни, їдучи в автобусі з окупованого Росією молдовського міста Бендери в Тирасполь, я з вікна зробив всього один знімок російського, наче б то миротворчого, поста. І що?!.. Тоді російська воєнщина той автобус, заповнений людьми, зупинила, знущалася надімною прилюдно, вимагала видалити знімок.
Якби зараз та ситуація повторилася – у мене б доля була б не легша ніж зараз у Владислава Єсипенка в Криму. Бо це один і той же хижак, один і той же його почерк. Це імперія зла. Вона зовсім не змінилася з часів яскраво змальованих в своїх творах Тарасом Шевченком.
Мені дуже жаль Владислава Єсипенка – колегу, молоду людину. Як і тисячі подібних до нього українців, яких знищили, яких мучать російські окупанти. Але Бог з неба все бачить. Буде суд, за всі наші приниження, які вони вчинили і чинять на нашій землі – неодмінно буде покарання. По-іншому просто бути не може. Таке зло, як сучасна агресивна Росія не може довго існувати безкарно.
Василь Кізка
Заслужений журналіст України
